Неймовірний, динамічний і драматичний фінал подарували футбольним уболівальникам дві німецькі команди, які зійшлися на лондонському "Вемблі" у фіналі Ліги чемпіонів. Тріумф німецького футболу видався феноменальним: "Борусія" - "Баварія" - 1:2 (голи: Гюндоган, 68, з пен. - Манджукіч, 60, Роббен, 89).
Після урочистої церемонії відкриття, де на полі сотні слухняних акторів втілили мегабитву середньовічних прихильників "Баварії" і "Борусії" в лицарських обладунках, розпочалася не менш масштабна футбольна боротьба. Власне, перший тайм можна поділити на дві яскраво виражені частини. Спершу домінувала і створювала моменти "Борусія", а от на екваторі 45-хвилинки акценти змінилися: вперед пішла вже "Баварія".
Особливого компліменту заслуговує гра обох воротарів. Мануель Нойєр нейтралізував надзвичайно небезпечні удари Левандовскі, Блащиковскі, Бендера, Ройса. Натомість Вайденфелер потягнув з-під поперечки надзвичайно складний удар Манджукіча, а також виграв кілька епічних дуелей у Роббена. Ар'єн став головним невдахою першого тайму - не реалізував одразу три чудові нагоди для взяття воріт.
Зате як же все зміниться в ендшпілі поєдинку! Та спершу йому передувало ще стільки подій! Насамперед, той же Роббен не встиг на долю секунди, щоб замкнути простріл Мюллера у порожні ворота. Проте вже невдовзі голландець вперше реабілітувався: він прострелив на Манджукіча настільки зручно, що хорватові залишалося лише розстріляти ворота - 0:1.
"Борусія" розкрилася, пішла вперед великими силами і таки досягла успіху! Данте дивом не побачив перед собою червоної картки, адже фолив проти Ройса дуже грубо. Тим не менше, Гюндоган з "позначки" розвів кіпера і м'яч дуже впевнено. І коли вже здавалося, що гра йде до овертайму, а може й до 11-метрових, знову на авансцену вийшов Ар'єн Роббен. Він отримав короткий пас, прорвав центр захисту "Борусії" і легеньким кивком проштовхнув м'яч у протихід Вайденфелеру - 1:2.
І це був кінець! У Дортмунда не залишалося часу на камбек, до того ж, Хайнкес вдався до замін, щоб тактично і тактовно вбити час. Фінальний свисток, як завше буває, занурив одних у сльози горя, інші ж плакали від щастя. Наш Тимощук знову із єврокубком, хоча не зіграв жодної хвилини. А ось Маріо Гьотце, який за матчем стежив з трибуни, значно більше радів голу "Борусії".