Керівники обласних комунальних установ галузі культури Львівщини звернулися до керівництва та депутатів Львівської обласної ради із проханням до моменту проведення реформи місцевого самоврядування та створення повноцінних органів виконавчої влади в структурах облрад накласти мораторій на зміни у керуванні галуззю.
Історія цих змін розпочалася 2012 року, коли було прийняте рішення Львівської облради «Про окремі питання забезпечення належної діяльності комунального підприємства та виконання повноважень Львівської обласної ради», яке вступило в дію у травні 2014 року за рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду.
Основні зміни стосуються того, що фактично керування установами культури передається управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради.
Львівська держадміністрація два роки оскаржувала рішення у суді. Проте у травні 2014 року адміністрація позов раді програла.
Під таку реформу підпадають 28 установ культури, а саме музеї, театри та бібліотеки. Зокрема у цьому переліку є львівський музей історії релігії, Львівський історичний музей, Палац мистецтв, філармонія та інші.
Які ж небезпеки для установ культури несуть ці зміни?
Управління, а саме його керівник Микола Бандра, відтепер відповідатиме не лише за майно, а й за формування культурної політики. Без погодження з керівництвом установ та без погодження з обласним галузевим департаментом ОДА.
Управління спільної власності розробило типовий Статут для комунальних підприємств галузі культури, який вже введено в дію у Історичному музеї Львова (також без погодження з департаментом культури Львівської ОДА).
Обласна рада, а саме управління спільної власності призначатиме не лише керівників установ, а також їх заступників та головних бухгалтерів. При цьому відповідальність так і залишається на керівникові закладу, якого, за словами директору Палацу мистецтв Юрія Гнатковського, повністю позбавляють будь-яких прав ухвалювати рішення і формувати стратегію розвитку закладу.
У той же час департамент культури Львівської ОДА має продовжувати фінансування установ культури, хоч згідно із реформами він практично втрачає вплив на прийняття управлінських рішень.
Фактично ж одним закладом культури будуть керувати дві різні структури – управління майном спільної власності Львівської обласної ради та галузевий орган виконавчої влади, накази та доручення яких можуть бути діаметрально-протилежними. Тим самим нівелюється інститут керівника закладу культури, оскільки керівник не має можливості самостійно здійснювати керівні кадрові призначення.
Проте найбільшу небезпеку представники культурної галузі вбачають у відсутності правонаступництва.
Так, у новому Статуті Львівського історичного музею значиться, що засновником музею є управління майном спільної власності ЛОР. Попри те, що музей у 2013 році відсвяткував своє 120-річчя.
Тобто засновник, яким тепер є управління майном спільної власності ЛОР може на власний розсуд просто ліквідувати його.
Викликає занепокоєння керівників установ і те, що згідно зі Статутом облрада може на власний розсуд відчужувати майно закладу.
26 установ протестують проти такої реорганізації.