Серед закарпатських курортів доволі давнім, що донині працює, є Синяк біля Чинадієвого. Нині це гірськолижний та бальнеологічний курорт із сірководневими мінеральними водами. Він здавна вабив туристів гірським кліматом та чудовими краєвидами: місцевість розташована в долині річки Синявка, яка оточена залісненими горами. Синяк розташований у передгір’ї вулканічного хребта Карпат біля однойменної гори на висоті 450 м. Сірководневі джерела мають синюватий відтінок. Звідси і походить назва не лише курорту, але й Синяцької долини і річки. Там досі працює лікувальний санаторій.
Як розповідають у краєзнавчому проєкті «Туристика Закарпаття», перші письмові згадки про джерела синяцьких мінеральних вод зафіксовані у 1781 році. В той час ними користувались лише лісоруби та пастухи.
«Пастухи звернули увагу, що після купання в окремих джерелах лишайні кози та вівці одужують. Так стало відомо про їхні лікувальні властивості. Перші купелі люди облаштовували у вигляді викопаних в землі ям, у яких збиралась мінеральна вода. Для її підігріву на дно опускали розпечене у вогні каміння. За таким принципом купальні функціонували тривалий час», – зазначають краєзнавці.
Вже як бізнес-проєкт першу платну купіль у Синяку графи Шенборни відкрили 1832 року – Szinyák fürdő. У кінці року касир здав до графської казни 5 форинтів і 36 крейцерів. Через рік там відкрили корчму, де гості могли переночувати та поїсти, розпочинається також будівництво дороги через грабівницьку долину.
Історикиня Богдана Носа зазначає, що від 1835 року комплекс здавали в оренду різним підприємцям. Проте шенборнська адміністрація контролювала управління курортом. У збережених документах зафіксовано, що від орендарів вимагали встановити нові ванни, провести поточний ремонт, часто критикували за неготовність до відкриття літнього сезону.
Вже через 40 років (у 1873) на місці працював комплекс із двох будівель з 10 ваннами та 20 гостьовими кімнатами. Вода збиралась у критому басейні та у підігрітому вигляді надходила до купалень. За рік сюди приїжджали на лікування 120-130 людей, хоча архівні документи за 1902 рік фіксують 187 відвідувачів. Тут лікували радикуліт, хвороби шлунково-кишкового тракту, неврологічні, дерматологічні та гінекологічні захворювання.
У рекламному оголошенні 1893 року зазначалось, що найкращий доїзд – залізницею до Чинадієва, а звідти двічі на тиждень організовували платний трансфер до курорту. Держслужбовцям та офіцерам надавали 25-відсоткові знижки, щоправда, за умови проживання не менше 14 діб.
У 1936 році Шенборни будують тут комфортабельну купальню, а у 1939 році – душове відділення. Теперішня будівля лікувального корпусу стоїть з тих часів, всередині різьблені дерев’яні сходи мають збережений графський герб.