Львів’яни відчувають безліч незручностей, пов’язаних із громадським транспортним забезпеченням. Зокрема скаржаться на те, що не знають точного графіку руху маршрутних таксі, на їх переповненість, на те, що у вечірні години автобуси перестають курсувати, на порушення правил дорожнього руху та неналежну поведінку водіїв.
Згадані скарги під час опитування щодо якості послуг у львівських маршрутних таксі отримала громадська організація «Інформаційно-правовий центр «Наше право». Загалом, як повідомив президент ІПЦ «Наше право» Андрій Лепак, 67,5% опитаних не задоволені якістю перевезень у львівських маршрутках і лише 13% задоволені.
Часто невдач зазнають пільговики, випадки відмов у праві на безкоштовний проїзд у маршрутках непоодинокі. Саме на це, як повідомив ZAXID.NET начальник відділу транспорту Львівської міської ради Іван Радь, надходить найбільше скарг до цього відділу. Про осіб з особливими потребами взагалі годі казати - маршрутки для них є абсолютно не пристосовані.
Невпорядкований потік
Питання громадського транспортного забезпечення є комплексним і, окрім задоволення об’єктивних потреб усіх категорій пасажирів, треба також досягати певного балансу між громадським та приватним транспортом, не забувати про потреби пішоходів, не погіршувати стану атмосферного повітря, усвідомлювати, що центральна частина Львова – це архітектурне надбання світового значення, яка має бути доступною для огляду місцевих мешканців та туристів.
Сьогодні у місті діють 72 маршрутів, які обслуговують 840 маршрутних таксі. Важливо зазначити, що більшість магістральних доріг радіально сходяться до центру, відтак досі величезна частина транспорту рухається транзитом через центр. Заступник директора департаменту житлового господарства міста Володимир Будзан повідомляв, що 356 маршруток курсують через проспект Свободи. Разом із потоком приватного транспорту, електротранспортом, вулиці переповнюються ущерть. Врешті, всі простоюють у корках. Але при цьому, як свідчить опитування мешканців, лише 15% пасажирів, що користуються послугами громадського транспорту, мають потребу їхати з одного кінця міста в інший через центр.
Міська влада готується змінити ситуації з транспортним забезпеченням. Орієнтуючись на практику розвинених європейських міст, Львів ставить собі за мету посилити роль комунального транспорту, адже, маючи власний транспорт, як це зазначав у коментарі ZAXID.NET заступник міського голови з питань містобудування та інфраструктури Володимир Шевчук, ним можна й краще управляти, щоб гарантувати необхідні мешканцям послуги.
Новий транспорт
Сприяє справі підготовка до Євро-2012. На урядовому рівні було вирішено, що у приймаючих містах чемпіонату має працювати комфортний громадський транспорт. Тому під гарантії уряду міста уклали із ЛАЗом угоди на закупівлю великих, з сучасним рівнем комфорту, міських автобусів і тролейбусів. Львів придбає до кінця цього року 90 автобусів і 62 тролейбуси. Місцеві депутати цю ініціативу підтримали - погодили відкриття кредитної лінії в «Ощадбанку» на 275 млн грн. Про реалістичність цих планів на сьогодні свідчить те, що уже 33 лазівських автобусів курсують на маршрутах № 1, 3, 5, 11.
Голова профільної депутатської комісії з питань інфраструктури, транспорту та зв’язку Львівської міської ради, депутат від ВО «Свобода» Іван Гринда прокоментував ZAXID.NET: « Отримуючи новий транспорт, ми зможемо зняти соціальну напругу. І в управління транспорту, і до нашої депутатської комісії надходить багато скарг від пасажирів. Хоча для міста мати власний транспорт є дорогою справою, але це для нас дуже важлива річ. Ми маємо забезпечувати доступ громадянам до важливих об’єктів соціальної інфраструктури. Ми не можемо повністю віддавати перевезення приватним перевізникам, з огляду на питання забезпечення комфорту».
Рух за схемою
У підсумку Львів отримає чималий парк муніципального громадського транспорту, адже й зараз щоденно на лінію виходить 61 трамвай і 60 тролейбусів. Треба продумати схему його руху, щоб він виконував свою основну функцію – надання якісних послуг з громадських перевезень. І подбати про баланс із приватним автотранспортом, маршрутками приватних перевізників. З огляду на це у межах гранту Європейського банку реконструкції і розвитку, наданого Львівській міській раді, компанія «Люїс Бергер» розробляє проект «Удосконалення регулятивного середовища міської транспортної системи м. Львів».
Координатор проекту компанії «Люїс Бергер» Роман Кіндер повідомив ZAXID.NET, що проект має чотири взаємодоповнювальні напрями: розробка плану маршрутної мережі і реструктуризація маршрутів руху громадського транспорту; концепція запровадження системи електронного продажу квитка; стратегія паркування для міста; розробка типових договорів на перевезення між містом і перевізниками (приватними та муніципальними).
З огляду на те, що існуюча мережа маршрутів, зокрема муніципального електротранспорту, покриває більшість заселених територій міста, кардинально її розширювати не планується. За словами Р.Кіндера, фахівці компанії пропонують не збільшувати кількість маршрутів, додаючи нові, оскільки це лише посилюватиме ті недоліки, що вже існують. Для кращого забезпечення пасажирів вони пропонують реорганізувати наявні маршрути.
« В основі лежить концепція управління попитом і стратегія зменшення інтенсивності транспортних потоків», - зазначив Р.Кіндер. Цього можливо досягнути, встановлюючи пріоритети. « Пропонується надати пріоритет громадському транспорту перед використанням приватних автомобілів. За ефективної системи управління паркуванням в місті можна досягати зменшення інтенсивності потоків транспорту. Також пропонується муніципальним операторам надати пріоритет для виконання послуг з перевезень перед приватними, а також запровадження ефективної, надійної, прозорої системи плати за проїзд на електронній основі, яка буде сприятливою для користувачів. Мається на увазі єдиний квиток, яким зручно користуватися, здійснюючи пересадки», - повідомив Р.Кіндер.
Громадська думка
За інформацією начальника управління зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій Львівської міської ради Сергія Кіраля, «Люїс Бергер» планує представити Схему у червні. Попередньо йшлося про те, що перед остаточним затвердженням документ винесуть на громадське обговорення, щоб краще врахувати думку громадськості. Мешканців Львова також мають можливість повідомити свої транспортні потреби і під час онлайн-опитування .
Лише до центру
До розробки плану маршрутної мережі як субпідрядники залучені фахівці НУ «Львівська Політехніка». Вони розповіли ZAXID.NET про основні плани. « На магістральних радіальних маршрутах довжиною 4-7 км курсуватиме великогабаритний транспорт, першопочатково - муніципальний. При цьому пріоритет надається електротранспорту, оскільки він є екологічним і є достатня мережа, яка може бути ще дещо розширена, – повідомив доцент кафедри транспортних технологій НУ «Львівська Політехніка» Микола Жук. - Маршрути не будуть транзитними. Вони доходитимуть до центру міста. Всередині центр планується зробити якомога більше пішохідним». За його словами, кільце об’їзду пішохідної зони у центрі має бути по вул. Підвальній – І.Гонти – пл. Торговій - пр. Свободи – пл. Галицькій. Будуть трансферні зупинки на кільці, де люди за потреби можуть пересісти. Плануються зупинки на пл. Галицькій, пл. Торговій та Підвальній. На пр. Свободи пропонується не влаштовувати зупинок, а зробити її максимально пішохідною. За словами фахівця, маршруткам у цій системі буде належати своя функція – довозити по вулицях-хордах людей до кінцевих зупинок великогабаритного пасажирського транспорту.
За єдиним квитком
Доцент кафедри транспортних технологій НУ «Львівська Політехніка» Андрій Білоус повідомив ZAXID.NET, що уможливлює таку організацію маршрутів запровадження системи єдиного електронного квитка. « Пропонується запровадити систему електронного квитка, щоб люди могли оплачувати ним за проїзд у різних видах транспорту, які їм необхідні – автобусах, тролейбусах, трамваях», - прокоментував він.
Електронний квиток передбачає можливість користуватися різними видами транспорту – і автобусами, і тролейбусами, і трамваями у них встановлюється електронне обладнання для зчитування квитків-запрограмованих пластикових карток. Картки програмуються і на види транспорту, і на кількість проїздів – багаторазові і з обмеженою кількістю проїздів, від цього залежить, відповідно, вартість картки. Передбачається, що картка притиснута до валідатора в першому виді транспорту під час поїздки буде дійсною впродовж усієї тривалості поїздки, наприклад півтори години. Тоді у наступному виді транспорту, після пересадки, коштів з неї уже не будуть знімати.
Досвід Риги
Начальник управління зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій Львівської міськради Сергій Кіраль повідомив ZAXID.NET, що за рік роботи фахівці «Луїс Бергер» провели порівняльний аналіз дії систем електронних квитків у різних містах і зупинилися на прикладі Риги , чий досвід може бути найбільш доречним для Львова.
« У Ризі це було зроблено, я вважаю, ідеально. Нам не треба вигадувати велосипед, треба взяти їх досвід і прикласти до Львова, оскільки ризька ситуація ідентична до нашої: є приватні перевізники, є комунальний транспорт - трамваї, тролейбуси, автобуси. Місто на першому етапі запровадило систему електронних квитків у комунальному транспорті, а тепер приватні перевізники, оцінивши її переваги, самі виявляють бажання долучитися до цього, – прокоментував він. - Це дає зручність пасажирам, і покращує фінанси. Рига, як результат, отримала зменшення на 20-30% витрат із бюджету на дотації громадському транспорту, бо ця технологія дозволила збільшити продаж квитків, і збільшити надходження від їх продажу».
Уже відбувся ознайомчий візит делегації Львівської міської ради до Латвії та Франції для вивчення моделі впровадженні електронного квитка у громадському транспорті. « Результатами нашої поїздки стали домовленості про те, що всередині травня буде сформована спільна французько-латвійська робоча група, яка відвідає Львів, вивчить ситуацію з транспортом, проведе переговори з містом, ЛКП «Львівелектротрансом» та АТП №1», - повідомив С.Кіраль. Планується, що партнерами Львова у реалізації проекту електронного квитка стануть ризьке приватно-комунальне підприємство «Rīgas karte» та французька компанія «SAC». Це вирішиться після їхнього візиту до Львова.
Усунення перепон
Загалом же, як це зазначав Микола Жук, планується суттєво перевести пасажиропотік з малогабаритного транспорту у великогабаритний. Логіка проста – великих автобусів треба менше, і якщо їм дати «зелене світло», рух у місті буде більш ритмічним і впорядкованим.
Однією з умов якісного транспортного забезпечення є швидкість руху. Андрій Білоус повідомив ZAXID.NET, що комунальний електротранспорт сьогодні у місті є не конкурентним на дорогах. Так, до прикладу, середня швидкість руху тролейбусів сьогодні – 12 – 15 км/год. При цьому, за державними нормами, з урахуванням часу посадки-висадки пасажирів, для міських вулиць для експрес-маршрутів передбачена технічна швидкість у 20,75 км/год. За його словами, проблема виникає значною мірою тому, що муніципальний транспорт змушений простоювати у корках, спричинених великим напливом транспорту. Щоб великий транспорт зміг рухатися з відповідною швидкістю та згідно з графіком руху, планується вжити низки заходів.
Для розвантаження магістральних вулиць зокрема пропонується зменшити дублювання маршрутів комунального транспорту транспортом приватних перевізників, особливо на магістральних вулицях міста, що ведуть до центру. Р.Кіндер зазначив з цього приводу: « Фахівці «Львівської Політехніки» накладають усі маршрути, визначають, які дублюють один одного. Надалі буде вирішуватися, чи треба вилучати приватний маршрут, чи змінювати: індивідуально щодо кожного, адже треба брати до уваги низку чинників, і не в останню чергу специфіку дорожньої мережі міста. На нашу думку, на таких маршрутах допустимим є до 50% дублювання. Проте є окремі маршрути, де можна повністю припинити дублювання».
Не менш важливою для впорядкування руху є розробка стратегії паркування. « За ефективної системи управління паркуванням у місті можна досягати зменшення інтенсивності потоків транспорту. Фахівці «Львівської Політехніки», залучені до розробки цієї Стратегії, використовують інтегровану транспортну модель , розроблену для Львова два роки тому, – повідомив координатор проекту компанії «Люїс Бергер». - Завдяки їй можна детально аналізувати транспортні потоки. Наприклад, де можливо і потрібно, запроваджувати окремі смуги руху лише для громадського транспорту, і оптимально розміщувати паркувальні зони».
Регулювання руху
У планах Львова - запустити й автоматизовану систему управління дорожнім рухом ( АСУДР ). Це комплекс технічних заходів, який включає у себе світлофорні об’єкти з сучасними мікропроцесорними дорожніми контролерами, засоби радіозв’язку, відеоспостереження та центральний управляючий пункт. Контроль за рухом з одного управлінського пункту, постійне спостереження за ним за допомогою відеокамер, можливість швидко регулювати світлофори збільшує пропускну здатність доріг, розблоковує корки, зменшує ризики ДТП.
Львів наприкінці 2010 року пропонував внести цей проект до Державної цільової підготовки до Євро-2012, адже на час Чемпіонату очікується 90 тис. вболівальників у місті. Підраховано, що на маршрутах між «об’єктами Євро-2012», а це – стадіон, аеропорт, залізничний вокзал, автовокзал, центр – треба встановити 40 сучасних світлофорних об’єктів, загалом у місті необхідними є 98.
Зацікавлена в цій інновації і Державтоінспекція. Наприкінці квітня 2011 року управління ДАІ у Львівській області надало Львівській міській раді пропозиції щодо встановлення у місті 385 камер відеоспостереження : у місцях концентрації ДТП, на транспортних розв’язках, великих перехрестях тощо.
Нова якість
І міські урядники, і розробники стратегічних планів з упорядкування руху транспорту у місті наголошували ZAXID.NET, що бажання абсолютно витіснити приватних підприємців із ринку міських перевезень немає. За словами С.Кіраля, йдеться виключно про створення можливостей для впорядкування руху пасажирського транспорту і кращого забезпечення потреб пасажирів. Він зазначав, що ті перевізники, які готові будуть сприйняти нові умови, пропонувати покращення для пасажирів, будуть готові у перспективі замінювати транспорт на великогабаритний, переходити на систему електронного квитка, й далі працюватимуть на цьому ринку.
Відомо, що зараз приватні перевізники працюють за договорами, термін дії яких, відповідно до рішення міського виконкому, подовжено . Передбачається, що новий конкурс на визначення надавачів цих послуг серед приватних підприємців будуть проводити вже після затвердження згаданої Схеми руху транспорту Львова.
Перевізники наголошують, що ці тендери мають бути, перш за все, прозорими. « Конкурсів на перевезення не проводили понад три роки, - прокоментував ZAXID.NET голова асоціації перевізників «Львівський пасажирський транспорт» Роман Лобода. - Все має робитися прозоро, це – принципово. Це має робитися науково обґрунтовано. І ми категоричне проти ручного втручання, ручного управління. І треба, щоб ці принципи були поєднані. Правила гри на ринку перевезень мають бути однакові для всіх – чи це комунальний транспорт, чи приватний».
При цьому, вочевидь, уже застосовуватимуться нові договори, оскільки «Луїс Бергер» розробляє нові типові договори на здійснення перевезень пасажирів і для комунальних, і для приватних перевізників. Роман Кіндер прокоментував ZAXID.NET, що у нових договорах будуть чіткіше прописані обов’язки сторін: міської ради-замовника та перевізників-виконавців. Значних змін зазнають договори у частині зобов’язань перед кінцевими споживачами послуг – пасажирами. Чи не вперше буде зроблено чіткий наголос на якості послуг і потребах пасажирів.
У передчутті змін
Зміни задля покращення транспортного обслуговування у місті – велика справа, від якої виграють передусім мешканці. Тішить готовність влади почати цей процес. Задля його успішної реалізації справді доцільно опиратися на науково обґрунтовані підходи, добре звіряти потреби мешканців, але також вміло збалансовувати потреби перевізників – і комунальних, і приватних. Вочевидь, що комунальний транспорт не має працювати у збиток, бо це ставить під ризик проект, але зігнорувати приватних підприємців місто не може, бо комунальним транспортом нереально забезпечити всі напрямки руху. Є велике очікування, що місту вдасться мудро і прозоро розподілити відповідні ніші між учасниками цього ринку.