11 березня 2010 року в Україні сформовано нову коаліцію та обрано склад нового Кабінету міністрів. Офіційно в Україні нова влада. Влада, яка керуватиме країною та визначатиме напрями її розвитку. Наш добробут незалежно від місця проживання, мови спілкування чи роду занять залежатиме від дій та рішень цієї влади. Виникає цілком природне запитання: чого від неї очікувати та сподіватись?
Із телеекранів можна почути про боротьбу із бідністю, сприяння розвитку бізнесу та інші гучні гасла. Але чи можна сподіватись, що ці слова матимуть більшу вартість, ніж обіцянки їхніх попередників? Відповідь треба шукати у діях та методах людей, які нами керуватимуть. А нами керуватимуть люди, які свідомо порушили Конституцію України для того, щоб отримати повну владу (свою більшість у парламенті та свій уряд). Що можна очікувати від такої влади - вирішувати кожному з нас, але маю великий сумнів, що це крок вперед у розвитку України.
Зверніть увагу:
У статті 83 Конституції України зазначено:
«У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України».
У статті 61 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (зміни внесено 09.03.2010 року) зазначено:
«Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді (далі - коаліція) - це сформоване за результатами виборів і на основі узгоджених політичних позицій та на засадах, встановлених Конституцією України і цим Регламентом, об'єднання депутатських фракцій, народних депутатів (виділення автора), до якого входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради».
Легке додавання двох слів і «ніякого» обману )))
Залишається нагадати, що до коаліції загалом увійшло три фракції (Партія регіонів, Комуністична партія України та Блок Литвина), які налічують лише 219 депутатів, решта - це позафракційні та депутати БЮТ і НУНС.
Виникає запитання - якщо зараз суспільство закриє очі на «жонглювання» з Конституцією, то що завадить цій владі завтра прийняти Закон України в якому буде написано, що державною мовою в Україні є українська, але російська прирівнюється до неї або що вибори президента відбуваються раз на 10 років?
P.S. Як на мене, наочним прикладом ставлення нашої нової-старої влади до Львова і його історичної та культурної спадщини є «паркінг» імені Колеснікова-Цушка біля входу до міської ради. Не пригадую, щоб попередній Президент чи міністри таке собі дозволяли, більше того, навіть керівники інших держав не паркували авто біля входу в міську раду.