Четвертий сезон поспіль львівські «Карпати» опиняються за межами топ-десятки вітчизняного чемпіонату. У порівнянні із першістю сезону 2013/14 років «леви» регресували: команда Йовічевіча фінішувала на дві сходинки нижче, ніж попередня команда Севідова.
Однак на це була низка об’єктивних причин: чемпіонат, що закінчився, виявився для «Карпат» найбільш багатим за останні роки на важкі випробування. Проте команда подолала їх із честю. Про це та більше - в огляді журналіста видання «Футбол 24».
Кадри
Олександра Севідова вистачило лише на один сезон співпраці із «Карпатами». У червні 2014-го, після того, як Прем’єр-ліга пішла на літні канікули, тренер спокійно, без зайвого галасу попрощався із львівським клубом, а вслід за ним вервечкою потягнулися на вихід футболісти, які значною мірою визначали обличчя команди: Федорчук, Бохашвілі, Васін, Бартуловіч, Ткачук, Тищенко, Пашаєв, Льопа, Габовда. Добіг кінця шестирічний карпатівський етап кар’єри у Сергія Зеньова. Естонець вирушив у далеке плавання – на Туманний Альбіон, у «Блекпул», і, як виявилося згодом, помилився у своєму виборі. Швидко евакуювавшись із табору аутсайдера Чемпіоншипу, Зеньов на короткий період осів у московському «Торпедо», а зараз спробує знайти затишну гавань у «Габалі».
Та все ж найбільшою літньою втратою для «Карпат» став центрфорвард Олександр Гладкий, який упродовж сезону забив 10 голів, чого у команді не фіксувалося ще з 2009-го, коли з аналогічним показником чемпіонат завершив Сергій Кузнєцов. Втрату Сашка львів’яни так і не зуміли бодай частково компенсувати.
Напіврозібрану команду очолив Ігор Йовічевіч, хорват з українським серцем, який як ніхто інший знав внутрішню кухню «Карпат». Спершу він провів у Львові два роки як футболіст, а згодом тривалий час працював із юними карпатівцями, тренуючи колективи U-19 та U-21. Два роки тому керівництво «Карпат» оголосило курс на омолодження складу, тож призначення Йовічевіча стало логічним продовженням напрямку. Коло, як то кажуть, замкнулося.
Влітку до клубу повернулися ветерани – Ігор Худоб’як та Михайло Кополовець. Орендну угоду терміном на один рік підписав ще один улюбленець львів’ян - Денис Кожанов. А ось із молодим атакувальним хавбеком Артуром Карнозою, який залишився біля розбитого корита (читай – «Севастополя»), «Карпати» уклали трирічний контракт.
Чемпіонат розпочався, і дуже швидко стало зрозуміло, що без вмілого форварда у команди величезні проблеми. Михайло Сергійчук надто часто не влучав по воротах, а регулярними потрапляннями в офсайдні пастки доводив жменьки вболівальників на трибунах до розпачу. Парадокс: найкращим бомбардиром осінньої частини (та й усього сезону загалом) у «левів» став центрбек Грегор Балажіц, який, приєднуючись до стандартів, забив чотири м’ячі. Взимку «Карпати» втратили і його – словенець поповнив лави бєлградського «Партизана», з яким здобув титул чемпіона Сербії.
У клубі тільки й розмов було, що, мовляв, під час зимових зборів життєво необхідно знайти якісне підсилення лінії атаки. Врешті, вдалося підписати хіба що юного хорватського центрфорварда Антоніо Манце, який досі не провів на полі за першу команду жодної хвилини. Натомість у «Дніпро» на правах оренди перейшов Павло Ксьонз, а з Михайлом Кополовцем у клубі взагалі попрощалися.
Однак кадровий дефіцит, як не дивно, пішов львів’янам на користь. Під час зимових зборів Ігор Йовічевіч сміливо підпускав до основного складу тріо зовсім юних виконавців – Олексія Гуцуляка і Мар’яна Шведа, яким було по 17 років, а також 18-річного Дмитра Кльоца. І вже з перших весняних матчів ці хлопці сміливо проявили себе в іграх чемпіонату, довівши правильність обраного курсу.
Сезон
Першу офіційну перемогу під керівництвом Йовічевіча «Карпати» здобули у четвертому турі, обігравши на виїзді «Волинь» - 2:0. Наступні матчі «зелено-білі» програли, а за очки вдалося зачепитись завдяки фантастичним голам Балажіца в ендшпілі домашніх ігор із «Металістом» (3:3) та «Іллічівцем» (1:0). Найкращим осіннім матчем львів’ян в осінній частині все ж варто визнати нульову нічию із «Динамо» на «Олімпійському». Йовічевіч – на трибунах через вилучення, «Динамо» у чисельній меншості через криваву травму Кравця і вичерпаний ліміт замін. Драматизм цього поєдинку зашкалював.
Паралельно із футбольним полем клуб «Карпати» змагався ще на двох фронтах. По-перше, КДК ФФУ у два прийоми зняв із львів’ян одразу 9 очок – сумнозвісна «справа Богатінова». В якийсь момент у турнірній таблиці навпроти «Карпат» у графі «очки» з’явилася катастрофічна одиниця з мінусом. Зрозуміло, що в такій ситуації нерви вболівальників, футболістів і керівництва клубу були на межі. Генеральний директор Ігор Дедишин навіть висунув резонансне звинувачення у корупції на адресу ФФУ, оперуючи смачним словосполученням «підпільний синдикат». Скандал назрівав чималий. Але градус таки вдалося знизиити, з часом цю історію «зам’яли».
Другий навколофутбольний фронт був відкритий проти «Шахтаря». Донеччани, які облюбували собі Львів після евакуації з охопленого війною Донбасу, стали надзвичайно серйозним конкурентом «Карпат» у боротьбі за львівського вболівальника і просто нейтрального глядача. Значно висококласніші футболісти, вмілі маркетингові ходи, комфортабельна «Арена Львів», зрештою, головний козир – матчі Ліги чемпіонів. Ці фактори спершу безапеляційно підкорили серця традиційних галичан, які цінують якісний футбол, а також шанобливе ставлення до себе.
«Карпати» натомість не могли запропонувати майже нічого, окрім самої традиції локал-тіму. Мовляв, якщо ви справжні львів’яни, то зобов’язані вболівати за нас «просто так». Щоправда, дуже швидко у клубі визріла геніальна ідея. Перед листопадовим матчем із «Шахтарем» на «Україні» господарі поля запропонували «гірникам» вийти на гру у футболках із написом підтримки українській армії. Донеччани опинилися у патовій ситуації. Як відомо, вони відмовилися від участі у цій акції, давши «Карпатам» вбивчий аргумент проти себе. Тож вже у 2015-му львів’яни помітно охололи до «гірників», тож на перший план вийшли суто спортивні здобутки.
А їх у виконанні «левів» було немало. Команда Йовічевіча видала одразу кілька яскравих матчів – проти «Олімпіка» (4:1), «Чорноморця» (2:0), «Металіста» (0:0), «Зорі» (1:1), а кульмінаційний момент настав в останньому турі, коли «зелено-білі», поступаючись «Шахтарю» з рахунком 0:2, зуміли врятувати для себе нічию, заодно втерши носа своєму вимушеному сусіду. У цих поєдинках «Карпати» демонстрували швидкісну, комбінаційну гру, застосовували колективний пресинг.
Звичайно, пройти усю дистанцію без зривів і падінь молодому колективу ще не вдалося, тож вдалі ігри чергувалися із провальними. Насамперед спадає на думку поєдинок з «Іллічівцем» на «Метеорі», де львів’яни поступилися з мінімальним рахунком, не показавши при цьому ані фірмової гри, ані злагодженості захисту.
Зрештою, «Карпати» таки врятувалися від вильоту в першу лігу – навіть попри «мінус 9» у турнірній таблиці. Якщо ж заплющити очі на цей жорсткий штраф, то львів’яни повинні були б мати не 15, а 24 підсумкові бали, а це одинадцята сходинка – між «Олімпіком» і «Чорноморцем». До слова, офіційний сайт «Карпат» так і не визнав зняття очок, тож наполегливо ставив свою команду вище від одеситів, «Говерли» та «Іллічівця».
Тренер
Зрозуміло, що якою б талановитою не була карпатівська молодь, над нею потрібна дуже тонка, майже ювелірна робота, що далеко не кожному тренеру під силу. Ігор Йовічевіч – молодий спеціаліст нової формації, який не лише добре «шарить» у тенденціях сьогоднішнього футболу, а й є хорошим педагогом. Він вміє знайти підхід до зовсім юних гравців і не боїться їм довіряти. «З психологічної точки зору ці хлопці ще не є настільки стабільними, як старші. Можуть бути «проколи». Але їм потрібно дозволяти помилятися, щоб процес розвитку і вдосконалення йшов швидше», - сказав Йовічевіч.
Упродовж сезону наставник «Карпат» періодично відлучався на навчання, щоб врешті отримати-таки тренерську ліцензію найвищого ґатунку. «Тренер у вищій лізі мусить жертвувати собою і своєю сім'єю заради власного прогресу, який потім передає футболістам, а футболісти - клубу. Тож якщо хочеш бути хорошим тренером, увесь свій вільний час мусиш використовувати для навчання, читання спеціальної літератури, відвідувати теоретичні заняття, переглядати багато матчів», - зізнавався Містер в тому ж таки інтерв’ю. Гідний (зважаючи на наявні ресурси) виступ «Карпат» у минулому сезоні – це заслуга, насамперед, головного тренера.
Розчарування
Головних розчарувань – одразу кілька. По-перше, це вже традиційне потрапляння «Карпат» у топ-скандали, а також позбавлення клубу дев’яти очок. Вболівальникам, які пам’ятають голеадорські подвиги Андрія Покладка, дуету Паляниця-Гецко чи хоча б Роші Батісти і Сергія Кузнєцова, було дуже боляче стежити за марними потугами львівських форвардів. Михайло Сергійчук забив «аж» один гол, Вадим Страшкевич відзначився двічі, а Тарас Пучковський «зламався» у листопадовому матчі проти «Шахтаря», тож сезон для нього закінчився.
Варто згадати також два матчі із запорізьким «Металургом», які пройшли, наче під копірку. «Карпати» відкривали рахунок, але в ендшпілі дозволяли «козакам» здійснити блискавичний камбек: і у Львові, і в Запоріжжі «зелено-білі» пропускали двічі упродовж двох хвилин, хоча за грою переважали свого опонента. Такі поразки надзвичайно боляче б’ють по психології молодого колективу.
Найкращий дебют
Все просто – це Мар’ян Швед. Сімнадцятирічний правий вінгер з перших матчів заграв «по-дорослому», а юнацька спритність і вправність регулярно дозволяли йому залишати значно досвідченіших опонентів «з носом». Найяскравішим матчем Шведа стала гра проти «Олімпіка», де Мар’ян відзначився двома класними м’ячами. Такий сліпучий спалах не залишив байдужим самого Мирона Маркевича, який взяв собі юного карпатівця «на олівець».
«Мар’яна потрібно відгородити від усіх тих дзвінків. Якщо він хоче стати хорошим виконавцем – йому потрібно думати тільки про футбол, - вважає батько гравця Василь Швед. - Бо від цього всього може голова обертом піти. Футбол, футбол і тільки футбол». Власне, у Шведа-молодшого немає вибору – на його плечі лягло суттєве навантаження. Попереду у нього виступ на чемпіонаті Європи U-19, куди він поїхав у складі команди Олександра Головка. А після повернення з Греції доведеться «вмикатись» у підготовку «Карпат» до нового сезону.
Зірка
Ігор Худоб’як служить «Карпатам» вірою і правдою вже десять років (із невеликою перервою на «Ростов»). Це жива ікона львівського клубу, яка асоціюється у вболівальників із прекрасними часами розквіту в епоху Кононова, перемогами над «Динамо», «Шахтарем», епічними матчами проти «Галатасарая» і груповим етапом Ліги Європи.
Звісно, швидкість у Худоб'яка вже не та, що колись, але на досвіді він ще здатний видати парочку відмінних поєдинків, як от проти «Шахтаря» у Києві чи «Олімпіка» у Львові. В теперішній команді старшим від Ігоря є лише Андрій Гітченко. Щоправда, статус старійшини в колективі Худоб’яка не влаштовує. «Не хочу, щоб мене вважали ветераном», - категорично заявив він.
Майбутнє
На тренувальних зборах у Словенії «Карпати» провели вже три спаринги, досягнувши усеможливих підсумкових результатів. Спершу була розгромна поразка від «Црвени Звєзди» (1:4). Згодом - перемога над місцевим клубом «Кршко» (2:1), а потім нульова нічия із «Сплітом».
У цих матчах Ігор Йовічевіч «просіює» величезну кількість молодих вихованців «Карпат», з яких лише дехто вже виходив на поле за першу команду. Грось, Виздрик, Савошко, Макогон, Полюганич, Сениця, Богач та близько десятка інших прізвищ звучать для вуха настільки ж незвично, як це взимку було із Гуцуляком чи Кльоцом. Але можна бути впевненим у тому, що це лише тимчасово. Під новий сезон головний тренер обов’язково відбере кількох найздібніших виконавців.
Принаймні зараз вже заявив про себе центральний півзахисник Володимир Гладкий, який розписався у воротах «Кршко». Відзначився забитим м’ячем і хорват Антоніо Манце, що не може не тішити прихильників команди, зважаючи на проблему з нападом. До слова, Йовічевіч випробовує на позиції центрфорварда ще й Юрія Захарківа із команди U-21.
Тренерський штаб продовжує впевнено гнути свою лінію, опираючись на молодь. Зрештою, у «Карпат» немає іншого вибору – на трансферний ринок їм виходити заборонено. Та це повинно піти команді і українському футболу лише на користь – у Львові вміють «кувати» нові таланти.
Зрозуміло, що без негайного і висококваліфікованого кадрового вливання говорити про боротьбу «Карпат» за високі місця у новому сезоні – не випадає. Тим паче, поки невідомо, чи залишиться у команді досвідчений Денис Кожанов, який відбув у розташування «Шахтаря». Потрапляння у топ-десятку, на наш погляд, стане значним успіхом для молодого колективу. Хоча Мар’ян Швед – іншої думки: «Наступного року виходимо в Лігу Європи, а потім настане черга золотих медалей». Головне, аби зберігся колектив і тренерський штаб, вважає юний вінгер.
«Карпати» зразка літа 2015 року: Мисак (Підківка) – Мірошниченко, Гітченко (Новотрясов), Пластун, Костевич (Кравець) – Худоб’як (Кльоц, Даушвілі), Голодюк (Чачуа) – Швед (Гуцуляк), Карноза, Кожанов (Голодюк) – Сергійчук (Манце, Захарків)