Місто левів – так гордо називають Львів шанувальники його історії. І недарма, адже «королів звірів» у місті понад чотири тисячі. У кожного з них – своя історія, своє призначення, але єдина символіка – королівська гідність і благородство. Проект «Поділіться любов’ю до України» від компанії «Київстар» та сайт iloveukraine.com.ua дає можливість розповісти один одному про найцікавіші місця України.
ZAXID.NET, підтримуючи цей проект, цього разу розповідатиме про львівських левів у серці міста.
Наша мандрівка - площею Ринок. Головна площа Львова бере свій початок зXIV століття. Спорудження площі польський король Казимир III Великий доручив ремісникам, запрошеним з Німеччини. Вони й будували за взірцем середньовічних західноєвропейських міст. Спочатку площа отримала назву «Рінг» (кільце, замкнений простір), у місцевій вимові воно перейшло у «Ринок». Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі 1527 р., збереглися підвали і фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновлюючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі городяни будували тільки з каменю та цегли і називають їх кам’яницями.
Будівлі тут споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки на центральній площі міста були дуже дорогими. Лише дворяни та вище духовенство мали право споруджувати будинки вище трьох поверхів; лише вони мали право розміщувати на фасаді більше трьох вікон на одному поверсі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і фліґеля.
За магдебурзьким правом, наданим місту у 1356 році, найвищою владою у місті був магістрат, а резиденцією його – ратуша (від німецького Rathaus – будинок ради). Нинішня ратуша споруджена 1835 року. Біля головного входу – фігури двох левів з гербом міста на щитах. Саме тут, біля них, часто люблять фотографуватися туристи. Також левів можна шукати тут на вхідних дверях, у вестибюлі та на стінах ратуші.
Фонтани на площі Ринок увінчані скульптурами античних богів – Амфітрити, Діани, Нептуна і Адоніса. Дехто вважає, що вони встановлені у 1793 році, дехто – що на початку ХІХ століття, але достеменно, мабуть, про це пам’ятають леви. Маскарони (скульптурна деталь у вигляді маски) надійно приховують ще багато таємниць.
Площа Ринок, 4. «Чорна кам’яниця». Унікальна пам’ятка архітектури XVI століття. Колись її називали Київською, бо першим власником цієї кам’яниці, а точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва. У кінці XVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського, і вже у XVII столітті кам’яниця називалася «докторівською». Доктор Анчевський прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут і фігура львівського святого Станіслава Костки, покровителя і захисника міста від пожеж. При вході до будинку із середньовічних часів збереглася кам’яна лавочка, на якій сидів охоронець, а над дверима родинний знак – на фортечній стіні лев із піднятим у лапі мечем.
Площа Ринок, 6. Це «Будинок Корнякта» або «Королівський палац». Він збудований у 1580 році для багатого львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта. Потім власником цього будинку став Якуб Собєський – батько майбутнього короля Яна III. Надзвичайно цікаве внутрішнє подвір’я цього будинку – Італійський дворик. Тут можна зустріти лева Лоренцовича. Він названий за прізвищем міського радника Яна Лоренцовича, який врятував бургомістра Уберовича від викрадача. Скульптура була встановлена у 1589 році на високій колоні ліворуч від головної брами ратуші. Після обвалу вежі ратуші 1826 року лева змістили, а у п'яту річницю насипання кіпця Люблінської унії на Високому Замку, люди донесли його на руках до вулиці Кривоноса, а потім влада перенесла кам'яного лева під гору, де він стояв до ХХІ століття.
Площа Ринок, 14. Будинок збудував архітектор Павло Щасливий в 1589 р. на замовлення венеційського консула і купця Антоніо Массарі. Історію цього будинку зберігає крилатий лев над вхідним порталом – герб Венеції.
Площа Ринок, 24. Будинок цей споруджено у XVII-XVII столітті, реконструйовано у 1921-му. На аттику барельєф «Меркурій». А над входом – мініатюрна скульптурна група «Путті з левом». Цікаво, що саме у цьому будинку у 1707 році зупинявся російський цар Петро I, коли приїжджав до Львова на переговори з польською шляхтою.
Площа Ринок, 36. У сучасному вигляді цей будинок споруджено у 1778 – 1781 році. З початку XX століття дім належав «Народній торгівлі» - Українському крайовому споживчому союзу, заснованому у 1883 році. Зверніть увагу – на консолі балкону – обличчя людей, що визирають з левиних пащ. Символічно?
Кожен із 44 будинків площі Ринок має свої таємниці, свої перемоги, історії кохання і трагедії.. Розповідати про них можна ще довго. Але ми насамкінець скажемо декілька слів про “лев´ячі рекорди” Левового міста:
Найвище розташований лев – 415 м над рівнем моря (флюгер на майданчику Високого Замку).
Найбільший лев – майже 4 м (біля Сихівського кладовища).
Найбагатший на леви будинок – 99 зображень – проспект Свободи, 11
Найбільш «лев’ячі» вулиці – пр. Свободи (211, разом з інтер’єрами 245), вул. Городоцька (165), С.Бандери – 154 разом з інтер’єрами.
Найстаріша скульптура львівського лева – XIII – поч. XIV ст.
Шукайте левів у Львові, вони чекають на вас! Розкажіть про свої відкриття, емоції, покажіть знімки. Розкажіть один одному про красиві і мальовничі місця України. Заходьте на сайт www.iloveukraine.com.ua та завантажуйте свої фото.
Редакція ZAXID.NET вдячна галереї «Равлик» та авторові проекту «Леви Львова» Юрію Гайді за сприяння у написанні матеріалу.