Лімфостаз: чому зʼявляється це захворювання, як його розпізнати і допомогти собі

Значна частина людей, як молодих, так і літніх, часто скаржиться на набряк ніг, важкість, сухість, огрубіння шкіри, ущільнення тканин, появу червоних плям, тріщин і виразок, больові відчуття. Після обстежень їм часто ставлять діагноз лімфостаз. Що це за захворювання? Які основні причини його виникнення? Як можна попередити появу цієї недуги? І що роботи, якщо вона вже виникла?

Відповісти на ці та інші запитання ZAXID.NET попросив судинного хірурга, к. м. н., доцента Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Романа Трутяка.

Що таке лімфостаз і причини його виникнення

«Лімфостаз, або правильніше лімфедема, є хронічним набряком, який виникає через порушення відтоку лімфи. Лімфатична система не справляється з виведенням рідини та білків із тканин, тому вони накопичуються, спричиняють набряк, хронічне запалення, а з часом – ущільнення тканин», – каже Роман Трутяк.

За словами лікаря, лімфедема буває первинною, коли людина народжується з недостатньо розвиненою або неправильно сформованою лімфатичною системою, і вторинною – вона виникає після операцій із видалення лімфатичних вузлів, променевої терапії, травм, інфекцій, пухлин або на тлі вираженої венозної недостатності.

Основний симптом – набряк, який поступово збільшується. Людина може відчувати важкість, розпирання, напруження шкіри, помічати сліди від шкарпеток, взуття, одягу або прикрас. На початку набряк часто м’який і може зменшуватися після відпочинку чи підняття кінцівки. Згодом він стає постійним, тканини ущільнюються, шкіра потовщується, зменшується рухливість суглобів. При лімфедемі ноги часто набрякають також стопа і пальці, що допомагає відрізнити її від деяких інших видів набряку.

Найчастіше пацієнти звертаються до лікаря через набряк ніг або рук, але лімфедема може виникати практично в будь-якій частині тіла: на обличчі, шиї, грудній клітці, тулубі чи в ділянці зовнішніх статевих органів. Набряк руки може розвинутися після лікування раку молочної залози, а набряк обличчя та шиї – після операцій або променевої терапії з приводу пухлин голови і шиї.

Лімфедема може виникнути в будь-якому віці. Первинна форма іноді проявляється вже в дитинстві, у підлітковому або молодому віці, але може вперше з’явитися і значно пізніше. Вторинну лімфедему частіше виявляють у дорослих та людей старшого віку, оскільки в них частіше трапляються онкологічні операції, хронічна венозна недостатність, обмеження рухливості та інші фактори ризику.

Чим небезпечне це захворювання?

«Лімфедема – це не лише косметична проблема. Без лікування вона може прогресувати: тканини ущільнюються, шкіра стає грубою, з’являються тріщини, підтікання лімфи та хронічні рани. Одним із найтиповіших ускладнень є повторні бактеріальні інфекції – бешихове запалення (у народі відоме як рожа), целюліт або лімфангіт. Кожен такий епізод може додатково пошкоджувати лімфатичні судини й посилювати набряк. У тяжких випадках кінцівка значно збільшується, обмежується рухливість і працездатність», – каже судинний хірург.

Надзвичайно рідкісним ускладненням багаторічної тяжкої лімфедеми є злоякісна пухлина лімфатичних судин.

Чи піддається лімфостаз лікуванню?

Так. У більшості пацієнтів, каже лікар, набряк можна значно зменшити та контролювати. Основою лікування є комплексна терапія. Вона включає правильно підібрану компресію, догляд за шкірою, спеціальні фізичні вправи, навчання пацієнта самоконтролю та, за показаннями, ручний лімфодренаж. На початку лікування можуть використовувати багатошарове бинтування, а після зменшення набряку – компресійний трикотаж.

«У складних випадках розглядають мікрохірургічні операції, зокрема лімфовенозні анастомози, трансплантацію лімфатичних вузлів або інші реконструктивні втручання. Однак такі операції підходять не кожному пацієнту і не замінюють базового консервативного лікування», – пояснює лікар.

За його словами, у більшості випадків сформована лімфедема є хронічним станом, тому обіцяти повне вилікування неправильно. Але це не означає, що лікування неефективне. Якщо розпочати його на ранній стадії, можна значно зменшити набряк, не допустити ущільнення тканин, зберегти нормальну функцію кінцівки та практично повернути людину до звичного способу життя. Чим раніше розпочато лікування, тим кращі результати.

Що робити, аби уникнути цієї недуги?

«Не всі форми захворювання можна попередити. Первинна лімфедема пов’язана з особливостями розвитку лімфатичної системи, тому специфічної профілактики для неї немає. Проте ризик вторинної лімфедеми можна зменшити. Особливо це стосується людей після онкологічних операцій, променевої терапії, повторних інфекцій або тих, хто має виражену венозну недостатність чи значне ожиріння», – каже судинний хірург.

Що робити? Насамперед важливо підтримувати нормальну масу тіла, регулярно рухатися, уникати тривалої нерухомості та своєчасно лікувати венозні захворювання. Потрібно доглядати за шкірою, не залишати без лікування тріщини, рани та грибкові ураження стоп. Після операцій на лімфатичних вузлах необхідно звертати увагу навіть на незначне збільшення об’єму кінцівки, відчуття важкості або розпирання. Раннє звернення до лікаря може не допустити прогресування хвороби. Водночас не потрібно впадати в іншу крайність і повністю уникати рухів ураженою кінцівкою. Правильно дозована фізична активність, навпаки, покращує роботу м’язової помпи та відтік рідини.

До якого спеціаліста звертатися і коли?

Першим лікарем може бути сімейний лікар. Надалі пацієнта можуть скерувати до судинного хірурга, загального хірурга, онколога чи іншого спеціаліста, який займається лікуванням першопричини. Звернутися до лікаря варто, якщо набряк не зникає протягом кількох днів, поступово збільшується, є однобічним або супроводжується відчуттям важкості та ущільненням тканин. Якщо набряк виник раптово, супроводжується болем, почервонінням, підвищенням температури або задишкою, звернення має бути невідкладним. У такій ситуації необхідно виключити тромбоз вен, гостру інфекцію або інше небезпечне захворювання.

Які обстеження слід пройти для встановлення точного діагнозу?

У більшості випадків, каже лікар, діагноз встановлюють на основі розмови з пацієнтом, огляду, пальпації та вимірювання об’єму або окружності кінцівки. Важливо також з’ясувати, коли виник набряк, чи були операції, травми, онкологічні захворювання або тромбози.

Дуплексне УЗД вен часто є першим інструментальним дослідженням, але воно переважно потрібне для виключення венозного тромбозу чи венозної недостатності. Саме по собі звичайне УЗД не завжди підтверджує лімфедему.

Якщо діагноз неочевидний або планується хірургічне лікування, можуть застосовувати лімфосцинтиграфію, ICG-лімфографію або МР-лімфографію. Комп’ютерну томографію частіше виконують тоді, коли потрібно виключити пухлину, збільшені лімфатичні вузли чи іншу перешкоду для відтоку лімфи.

Чи може сімейний лікар дати скерування на обстеження?

Сімейний лікар може провести первинний огляд і, за наявності медичних показань, створити електронне направлення на консультацію профільного спеціаліста, ультразвукове, лабораторне або інше необхідне обстеження. З електронним направленням пацієнт може звернутися до закладу, який має відповідний договір із НСЗУ. Водночас спеціалізовані дослідження лімфатичної системи доступні не в усіх медичних закладах, тому їх зазвичай призначає профільний спеціаліст після огляду.

Головне, що потрібно розуміти: лімфедема – це хронічне, але контрольоване захворювання. Чим раніше людина звернеться до лікаря і розпочне правильно підібрану компресійну та протинабрякову терапію, тим більше шансів зберегти нормальний об’єм кінцівки, рухливість і якість життя.