Замість смітника ліс, кар'єр чи поле. На Львівщині обіцяють взятись за несанкціоновані сміттєзвалища, а в разі виявлення таких сільські ради чекає штраф. Натомість мешканці скаржаться: якщо органічними відходами удобрюють городи, то не мають куди подіти скло, пластикові пляшки та пакети.
Над тим, щоб збирати сміття цивілізовано, в Івано-Франковому задумались ще 9 років тому. Відтоді проект поступово впроваджують. Для пластику тут встановлюють спеціальні контейнери. Місцеві навіть намагаються сортувати сміття. Чого не скажеш про сусідні села.
«Ми збираємо пляшки і викидаємо їх окремо, – розповіла мешканка селища Марія. – Єдина проблема – це те, що в нас в селищі бракує смітників, а з інших районів приїжджають до нас і вивозять сміття, все під ряд, не сортуючи.»
Та й до контейнерів доходять не всі. Від сміттєвих хуліганів регулярно потерпає пан Володимир, який мешкає за якихось 100 метрів від смітників.
«Мені кидають сміття і на город, і на подвір'я, кидають навіть пакети зі сміттям», – зазначив пан Володимир.
Втім, за кілька років таких випадків не буде, певні в Івано-Франковому. Люди звикають, а контейнерів більшає.
«На сьогодні в нас тільки в Івано-Франковому 24 майданчики, є один майданчик в селі Лелехівка, є і в селі Верещиця», – розповів заступник селищного голови смт Івано-Франкове Володимир Бродик.
Івано-Франкове не єдине таке село на Львівщині. Поступово контейнери для сміття з'являються за межами великих міст. Хоча, кажуть підприємці, знайти підтримку серед населення та влади складно.
«Насправді їх дуже важко привчити до викидання звичайного сміття, – каже представник компанії, яка вивозить та сортує сміття, Юрій Демцьо. – Єдине, що працює – це ПЕТ-пляшка. В нас по області понад 170 контейнерів. І так вони відкидають, сортують і поступово відбирають сировину.»
Та далеко не всі села готові вирішити проблему зі сміттям. Часто мешканцям значно простіше спалити пластик або залишити його в лісі. В рейтингу сільських смітників лідерами і далі є яри, поля та узбіччя. І екологів бентежить не лише зіпсований стихійними сміттєзвалищами ландшафт, а й те, що розкладається пластик щонайменше 200 років, а токсини від його розпаду отруюють ґрунт та воду.
«В нас приблизно обліковано 300 несанкціонованих сміттєзвалищ, які не мають жодних екологічних документів, так само не мають проектів на ті сміттєзвалища», – зазначив начальник відділу екологічної безпеки та поводження з відходами департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА Назар Сорока.
Зараз є вказівка від ЛОДА навести лад зі стихійними сміттєзвалищами в рамках проведення місячника з благоустрою.
Таких сміттєзвалищ поблизу села Лани Перемишлянського району, щонайменше, два. Селяни кажуть: якщо органіка стає добривом, а скло використовують в господарстві, то з пластиком селяни не знають що робити. Пані Дарія, мешканка Ланів, скаржиться: залюбки збирала б пляшки, якби хтось їх вивозив. А так доводиться палити.
«Кожен старається позбутись цього і хто де може, – розповіла пані Дарія. – Не тільки наші місцеві, зі села їх викидають. По дорозі люди, наприклад, з машини викидають, скажімо, пляшку.»
Сільська ж голова Ланів Тетяна Кузик запевняє: боротись з мешканцями доволі складно: «Люди знають, що це заборонено. Але ми не можемо їх контролювати, ми надіємося на людське сумління. Але, на жаль, чи в нас менталітет такий, якщо від господарства, то він вже господар, а далі – його не стосується».
В селі, щоправда, вже уклали договір з компанією, яка встановить контейнери та буде вивозити сміття. Коштуватиме це близько 40 грн на місяць з подвір’я. Та, за словами сільського голови, мало не кожен третій мешканець Ланів не готовий чи просто не хоче оплачувати таку послугу.