За даними Держлікінспекції, в Україні існує 140 підприємств, що випускають ліки. Міжнародну сертифікацію виробництва за стандартом GMP мають тільки 14 з них — і тільки для окремих ділянок роботи. Велика частина вітчизняного фармринку працює при повній невідповідності сучасним і загальноприйнятим стандартам якості.
Проблемою номер два фармгалузі є тотальна корупція органів прокуратури, податкової служби та Служби безпеки, до компетенції яких входить контроль за виробництвом і збутом ліків, - повідомляє ZN,UA.
Проблема номер три — відсутність у державі навіть будь-яких формальних санкцій до фальсифікаторів ліків.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, випуск неякісних ліків карається лише штрафом від одного до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за торгівлю ними — від трьох до 88 неоподатковуваних мінімумів. Максимальний збиток недобросовісних фармацевтів у випадку штрафу становить 5 тис. грн. Кримінальна відповідальність за виробництво і збут неякісних ліків відсутня взагалі: ні один керівник підприємств, які прямо викриті в фальсифікації і випуску неякісних ліків, не притягнутий до кримінальної відповідальності.
Проблема номер чотири фармгалузі — поряд з нелегальним виробництвом існує система збуту фальсифікату і субстандартних ліків. При цьому мережа реалізації ліків росте небувалими раніше темпами: Держлікінспекція висловила офіційне занепокоєння тим фактом, що в 2010 році різко зросла кількість аптек та аптечних складів, а кількість заявок на відкриття аптек зросла в три рази. Такої динаміки не було з початку 90-х років.
Принципове значення має те, що структура фармринку розвивається в повному протиріччі з практикою всіх європейських держав. У більшості країн ЄС законодавчо заборонена діяльність аптечних мереж. В Україні продажем ліків займаються 542 оптові компанії.
Проблема номер п'ять — створення і підтримка державою індустрії споживання безрецептурних ліків. Більше 80% ліків в Україні відпускається без рецепта лікаря. За оцінками західних фармкомпаній, більше 60% українців вважають за краще обходитися без будь-яких лікарських консультацій. У той час як на Заході безрецептурні ліки в структурі споживання складають не більше 20% і до лікарської консультації вдаються майже всі.
Докладніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Юрія Бутусова «Фармакологія: кримінальний бізнес № 1».