Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україні суттєво змінився ринок праці. Це спричинено низкою факторів, серед яких, зокрема, руйнування інфраструктури в зоні активних бойових дій та відтік українських біженців за кордон.
У пʼятницю, 7 вересня, «Юридична компанія "Ейч.Ді.Партнерз"», і «Львівська консалтингова група» провели практичний семінар HR Forum West, під час якого презентували результати досліджень про українських біженців за кордоном та ринку праці в Україні під час війни. ZAXID.NET занотував найважливіше з семінару HR Forum West, який транслював сайт «Твоє місто».
Куди тікали українці від війни?
За даними рекрутерки Львівської консалтингової групи Оксани Абраменко, від початку повномасштабного вторгнення найбільше українців виїхали до Польщі (1,4 млн людей), Німеччини (1,2 млн людей) та Чехії (431 тис. людей). Ці дані приблизні, адже йдеться лише про офіційно зареєстрованих юіженців у країнах Європи, без врахування Росії, де остаточні дані порахувати неможливо.
«Ми пережили щонайменше три кризи міграції. Остання – у 2014-2015 роках, але тоді в нас було більше тих ВПО, хто їхав зі сходу на захід, і менший відсоток тих, хто їхав за кордон. Із 2015 року й до війни ми більше мали прояв трудової міграції: перед війною близько 3,5 млн українців працювали за кордоном», – пояснює Оксана Абраменко.
За даними Держприкордонслужби, з 24 лютого український кордон перетнули 8,2 млн українців і повернулися більше 7 млн людей. Рекрутерка каже, що зараз спостерігається тенденція, коли менше людей виїжджає і більше повертається, однак у різні місяці війни ця динаміка відрізнялася.
Крім цього, офіційні дані ООН відрізняються від даних українських прикордонників. Зокрема, за статистикою ООН, з України досі виїжджає у 2,5 рази більше людей, ніж повертається.
Після повномасштабного вторгнення змінився й портрет середньостатистичного українського трудового мігранта. Якщо раніше це був чоловік 30-40 років, а сама міграція була маятниковою, то зараз 87% тих, хто виїхав за кордон, – це жінки і діти, серед них трудові мігранти – це працездатні жінки віком 35-59 років.
Найбільше сред українських переселенців за кордоном біженців із Києва та Харкова, а також із Дніпра, Одеси і Донецька. 16% із них мають зруйноване житло й не мають куди повертатися в Україну, лише 28% змогли знайти роботу в чужій країні, а 47% – живуть на соціальні виплати.
Серед викликів українські переселенці називають насамперед фінансові, адже не всі вони можуть жити там лише за соцвиплати, заощадження чи влаштуватись на роботу за кордоном. Серед інших викликів – низький рівень володіння іноземною мовою, поєднання роботи і догляду за дітьми, не знання місцевого ринку праці й законів, а також неможливість планувати довгостроково.
Що стосується зайнятості, то 23% біженців вдалося зберегти роботу в Україні і працювати дистанційно. Ті, хто змогли влаштуватись за кордоном, найчастіше працюють у галузі громадського харчування, галузі послуг, ІТ та виробництва.
«До 20% переселенців до війни володіли англійською мовою на такому рівні, щоб могти порозумітись. Польською на достатньому для життя рівні володіли 35%, але цього все одно замало, щоб влаштуватись там на достойну роботу», – додає Оксана Абраменко.
Що стосується зарплат українських біженців за кордоном, то у Польщі середньостатистична зарплата українця коливається від 500 до 900 євро на місяць. Найвищі зарплати у медичній галузі та в індустрії краси. В Угорщині українцям платять від 600 до 1400 євро, залежно від галузі, в Німеччині – від 850 до 2100 євро, в Литві – від 730 до 1200 євро, а в Чехії – від 480 до 1000 євро на місяць.
Дослідження показують, що лише 13% українців наразі планують повернутися в Україну, 44% – не планують, а 43% ще не вирішили. Серед причин ті, хто не планує повертатися, називають питання безпеки, відсутність роботи, житла та бажаних умов. Ті, хто ще не вирішив, розповіли, що готові повертатися в Україну, коли стане безпечніше й буде впевненість знайти тут достойну роботу.
Що зараз із ринком праці в Україні?
Дослідження компанії Robota.ua показують, що за час повномашстабної війни кількість вакансій змешилася, а кількість кандидатів значно зросла. Однак загалом ринок праці поступово відновлюється і станом на вересень 2022 року кількість вакансій, порівняно з довоєнним періодом, відновився на 45%.
Загалом кількість вакансій на ринку зменшилась через низку очевидних причин, наприклад, через руйнування інфраструктури підприємств. Якщо у другому кварталі цього року на одну вакансію припадало до 25 кандидатів, залежно від галузі, то зараз це 6 кандидатів на одне робоче місце.
Серед міст найбільше вакансій є у Києві, Львові, Дніпрі та Івано-Франківську, найменше, очевидно, у регіонах активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях.
За кількістю вакансій лідирують продавці-консультанти, офіціанти, хостест, виробничі спеціальності та водії. За кількістю ж резюме найбільш затребуваною є торгівля, адмінперсонал, студенти, менеджери, працівники галузі послуг і обслуговування.
Що стосується мінімальної та середньої зарплати, то за останні роки вона зростає, однак повільніше, за показник інфляції. Це, кажуть експерти Robota.ua, призводить до відтоку людей на роботу до Європи та зниження загального рівня життя.