У період від 2011-го до червня 2013 року 95% постраждалих від торгівлі людьми звернулися не в державні структури, а в громадські організації. І лише 2% – у правоохоронні органи. Про це 16 серпня повідомила голова західноукраїнського центру «Жіночі перспективи» Любов Максимович.
Так, у Львівській області вже є перший досвід звернень постраждалих від трудової експлуатації осіб до правоохоронних органів. Як зазначила член робочої групи з дослідження «Грета» західноукраїнського центру «Жіночі перспективи» Олена Кальбус, за відповідний період ідентифіковано вже 25 таких звернень.
«Якщо люди не мають високого рівня довіри до правоохоронних органів в інших питаннях, то з цього питання вони також до них не підуть», – підсумувала Олена Кальбус.
«Частина людей, подаючи заяву у правоохоронні органи про злочин, який був скоєний, отримали негативні відповіді, тобто кримінальне провадження було закрите з формулюванням «за відсутності складу злочину», – пояснила вона.
За її словами, це були очевидні факти трудової експлуатації, а ці люди, щоб захистити власні права, змушені самостійно шукати докази того, що угоди про їх трудову діяльність на території іншої країни були порушені. «Більше того, їм потрібно довести, що ці порушення є саме торгівлею людьми, а не просто порушенням трудового законодавства тієї чи іншої країни», – додала Олена Кальбус.
Вона переконана, що це ускладнює становище людей, яким і так довелось пережити нелегкий досвід трудової експлуатації. «Уявіть собі, коли працездатні чоловіки, які збиралися заробити додаткові ресурси для своїх сімей, дітей, змогли лише більше ніж через півроку повернутися з Іраку, наприклад, а їм у відповідь на звернення про захист власних прав: «Нічого не сталося, злочину не було», – обурюється член робочої групи дослідження «Грета» західноукраїнського центру «Жіночі перспективи».
Досі, за словами Олени Кальбус, усі ці люди не отримали статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми.
Зокрема, вона повідомила що, за період з 2011-го по червень 2013 року згідно з офіційною статистикою у Львівській області тільки одній особі надано статус такої, що постраждала від торгівлі людьми.
Відповідний статус встановлюється на термін до двох років. В окремих випадках, передбачених законодавством, він може бути продовжений. Фінансове відшкодування держави в такому випадку закінчується на одноразовій виплаті постраждалому однієї матеріальної допомоги у вигляді мінімальної заробітної плати. Якщо говорити про послуги, які повинна надати держава постраждалому, то всі суб’єкти взаємодії національного механізму мали б долучатись до цієї процедури, а координуючим органом у цьому випадку виступають центри соціальних служб.
Нагадаємо, державний департамент США вважає Україну транзитною країною в торгівлі людьми за підсумками власного звіту, опублікованого 19 червня 2013 року. Переважно українські жертви подібної торгівлі є вихідцями із сільської місцевості та невеликих міст з обмеженими можливостями для пошуку роботи.
Українці ставали жертвами торгівлі людьми у 57 країнах. Як у самій Україні, так і в Росії, Польщі, Іраку, Іспанії, Туреччині, Кіпрі, на Сейшельських островах, у Португалії, Чехії, Ізраїлі, Італії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Чорногорії, Великій Британії, Казахстані й Тунісі.