Лише двоє переселенців, які проживають у Києві, відстояли своє право в судовому порядку голосувати на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня в Україні, – це Яків Вітюк із Криму та Ірина Малець із Донецька.
Як розповіла на прес-конференції у вівторок, 27 жовтня в Києві керівник Управління захисту прав та інтересів громадян донецької обласної організації Комітету виборців України (КВУ) Тетяна Дурнєва, яку цитує «Інтерфакс-Україна», ще з середини літа переселенці зверталися до облорганізацій для того, щоб отримати допомогу в отриманні своїх прав на волевиявлення.
Вона наголосила, що дієвим був би механізм зміни виборчої адреси, але парламент не зміг внести такі зміни, і єдиним шляхом захистити своє право голосу у переселенців залишилося лише звернення до суду.
Юрист донецької облорганізації КВУ Наталія Целовальниченко, у свою чергу, наголосила, що суди могли відновити право й інших переселенців, зокрема, в Києві загалом було 11 звернень до судових інстанцій, проте цього зроблено не було. «Верховна Рада і Центральна виборча комісія могли зробити все необхідне, щоб переселенці отримали своє виборче право… Люди прожили тут (у Києві) півтора року. Ми вважаємо, що керівництво держави має зробити все необхідне, щоб ці люди не почувалися дискримінованими», – зазначила вона.
У цьому контексті Целовальниченко заявила, що тепер будуть готуватися позови до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а також триватиме громадянська кампанія із обстоювання прав переселенців. Вона нагадала, що в Україні налічується понад 1,5 млн тимчасово переміщених осіб.
Що стосується статистики, то, за словами юриста, в Києві було лише 11 звернень до суду від переселенців, 2 з яких було задоволено. В інших регіонах, де проживають переселенці, також були звернення, але жодного позитивного рішення судів щодо них винесено не було.
Розповідаючи про шанси обстоювання переселенцями своїх виборчих прав в ЄСПЛ, юрист облорганізації КВУ заявила: «Я вважаю, з урахуванням практики ЄСПЛ, що у нас шанси досить великі».
Також вона поінформувала, що планується оприлюднити типове звернення до ЄСПЛ. «Сподіваюся, через міжнародні інстанції ми продовжимо лобіювати інтереси, що надасть можливість внести зміни до українського законодавства», – додала Целовальниченко.