5-й клас.
Середульшенький приносить сьогодні домашнє завдання з зарубіжної літератури. Наголошую - саме зарубіжної! Бо російська (мова) йде окремим предметом, як за совка - добровільно-примусово. Завдання - напишіть листа Олександру Сергійовичу Пушкіну. Ваші враження від прочитаного... Блін...
А я напишу. Дорогий Олександр Сергійович, мабуть, якби Ви знали, що кожен імперіалістичний бидляк, від Берліну до Магадану, прикриваючись Вашим ім'ям, і не знаючи й рядка з Вашої поезії, протягом пари сотень наступних років вб'є не лише мільйони безневинних душ, а й кілька десятків культур та етносів. Саме з Вашим ім'ям на вустах! Першим. Якби Ви це знали, то вдавились би мабуть своїми віршами, але не надрукували...
А ще, я б написав нашим підручникоупорядникам...
Дорогі совки. Якби на світі існував еліксир волелюбства, вакцина проти рабства, чи піґулки від меншовартості, дякуючи яким Вам би просвітляло хоч на мить, дякуючи яким Ви би могли побачити себе з боку... Своє жалюгідне рабство, чи навіть сектинське поклоніння - я б напевне був готовий частину свого життя працювати Вам на ці піґулки. Лиш якби Ви не робили з наших дітей рабів. Не передавали їм свої тяжкі меншовартісні комплекси "лєнінасвалілі". Лиш би Ви зупинились розповідати нашим дітям про давнє місто Київ, що утворилось ще раніше Москви.
Я би невтомно працював на ці ліки... Лиш би ви відчепились від наших дітей зі своїм обмеженим центром вашого світогляду, вузьколобою системою координат - Москвою, і цими листами щастя.