38-річний Юрій Коденко виїхав із Луганська півроку тому, щоб не потрапити у полон сепаратистів. У Львові шукав освітянську роботу, натомість, знайшов вакансію екскурсовода у Національному музеї «Тюрма на Лонцького».
Львів пан Юрій за шість місяців вже вивчив, принаймні його центральну частину. У Луганську в чоловіка залишились батьки, рідні та друзі.
«Друзі здивовані. Вони казали, чому так далеко, можна було хоча б у Харків поїхати, ну, принаймні, в Київ, а Львів - це щось таке далеке. Батьки з розумінням поставилися. Вони знали, що я завжди мав таку чітку проукраїнську позицію і спілкувався українською, і викладав українською мовою», – розповідає пан Юрій.
Саме через проукраїнську позицію чоловік й покинув Луганськ. Працював там у Луганській державній академії культури та мистецтв старшим викладачем кафедри гуманітарних дисциплін. Його прізвище було у списку тих, кого ректор академії вписав, щоб здати сепаратистам.
У Львові Юрій Коденко хотів викладати історію. Однак за дивним збігом обставин знайшов вакансію екскурсовода у музеї «Тюрма на Лонцького». Працює вже другий місяць.
«Я історик за фахом, тому більшість інформації мені вже було відомо. Безумовно, деталі були мені незнайомі, тому з ними доводилося знайомитися перед тим, як вийти на роботу і проводити екскурсії», – пригадує Юрій Коденко.
Колектив музею нового працівника прийняв добре. «Я, як директор, дуже задоволений його роботою, ставленням до роботи, рівнем тієї роботи, яку він виконує. Ну, і головне, що він дуже добре, прекрасно вписався в колектив», – каже директор Національного музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.
Юрій Коденко повертатись у Луганськ, навіть коли війна на сході закінчиться, не збирається. Поміж екскурсіями пан Юрій пише кандидатську дисертацію, яку невдовзі має захистити.