«Тартак», «ВВ», «Танок на майдані Конго», присмачені етно музикою та народними ремеслами. Цими вихідними Львів фестивалив на «Країні мрій». Свій етно-фестиваль до нас привіз із Києва музикант Олег Скрипка.
У Музеї «Шевченківський гай» на два дні можна було потрапити у «Країну мрій». На відомих людей фестивальники натрапяли одразу при вході у музей. Письменники брати Капранови припрошують львів’ян до читання на літературній галявині.
Дві сцени, дитяча галявина, кобзарі, козацький табір, ремісниче містечко - усе це замешкало на «Країні Мрій». Тут же ж просто неба шоу-руми львівських модельєрів, які створюють етно-колекції.
«Ми хочемо львів’янам подарувати трошки тепла, гарної музики, хорошого настрою. І щоб і дорослі, і діти трошки помріяли, це така країна для мрійників і мрійниць», – каже директор Музею народної архітектури і побуту Роман Назаровець.
Всяку-всячину, як на стародавньому ярмарку, пропонують майстри і ремісники. Сергій Івашків посеред галявини виробляє глечики, більш відомі, як Гаварецька кераміка.
Тим часом зі сцени бавили публіку музиканти. Піснями, які виросли із грузинських народних пісень, запалювали українські серця грузини із гурту «КАІА».
«Коли в Україні почався Майдан, ми робили концерти і гроші від квитків віддавали майданівцям. Від початку війни, ми теж помагаємо. Ми своєю музикою і підтримкою показуємо, що зневірюватися не можна, треба бути разом, як один кулак і тоді переможемо», – говорять з грузинського гурту «КАІА» Георгій Дудунія і Давид Гвареллі.
Тим часом з іншої сцени лунав український мелос. І уся «Країна мрій» оживляла музейне село. Із публікою фестивалили гурти «Тартак», «ВВ», «Танок на майдані Конго» та інші. А декому, як от «Йорму Клоцу» стало замало сцени, тому взяли інструменти і пішли в народ.