Розпочався один із найбільших українських заходів для працівників сфери інформаційних технологій. «Арена Львів» зібрала майже півтори тисячі програмістів, менеджерів, інвесторів та стартаперів. Впродовж трьох днів вони ділитимуться досвідом та обговорять як нові тенденції, так і загрози ІТ-бізнесу в Україні.
Майже півтори тисячі людей із 20-ти країн світу на вікенд приїхали до Львова по нові знання та досвід.
«Комфорт життя ІТ-працівника визначається декількома критеріями – це звичайний базовий комфорт, як для будь-якого іншого мешканця, це є висока якість освіти професійна і це є можливість кар’єрного зростання. Тобто, якщо ми маємо забезпечені ці три речі, ми можемо говорити, що місто є комфортним для ІТ-індустрії», – розповідає директор львівського ІТ кластеру Степан Веселовський.
Сьогодні ця галузь приносять Україні три відсотки ВВП.
«Є дані Національного банку України зросту експорту ІТ за десять років. Десять років тому – це було 40 млн доларів, минулого року це було вже 1,5 млрд, які офіційно зареєстровані в експортних контрактах», – розповів директор Luxoft Україна Віталій Нужний.
Працівники сфери – це основа середнього класу. Лише у Львові їх близько 15 тисяч із середньою зарплатою 40 тисяч гривень на місяць. Втім, самі фахівці кажуть, гроші – це приємний бонус, однак часто йдуть в ІТ за цікавими проектами.
«Я думаю, матеріально – це вже друге. Всі будуть мудро казати про піраміду Маслоу, там є інша перевага – хороша команда. Думаю, працювати з розумними людьми – це найбільший бонус зі всього, що може бути. І цікавість. Цікавість – це найбільший плюс», – ділиться проектний менеджер Остап Найда.
Корупція, тиск правоохоронців та фіскальних органів та війна – це ті фактори, які сьогодні заважають активно розвиватись галузі. Адже закордонні компанії з обережністю ставляться до України.
«Тому, власне, багато ІТ-компаній відкривають свої офіси за кордоном для того, щоб пересвідчити своїх замовників про те, що ніяких проблем в Україні з роботою нема», – додає народний депутат України, засновник компанії Eleks Олексій Скрипник.
Натомість, українських фахівців хочуть бачити за кордоном, розповідають рекрутери європейських компаній. Та й самі вони дедалі більше цікавляться пропозиціями за межами України. Та це не завжди еміграція. За рік-два більшість сподіваються повернутись.