"Загалом Статут територіальної громади Львова - це звичайний документ, який має регламентувати діяльність місцевих органів виконавчої влади. Це потрібне містам. Просто добре мати виписано на папері права й обов’язки. Новими у проекті статуту є речі, які, як на мене, полегшують життя громадських організацій. Львів зокрема, і Україна загалом, зробили досить багато кроків у напрямку до відкритого суспільства. І сама діяльність громадян також має відбуватися у певних рамках, які власне і обумовлені у статуті. Наприклад, проект передбачає положення про референдуми, про масові заходи, про міську символіку. Виписано процедуру, як організовувати проведення пікетування міської ради чи міського голови, як оголошувати недовіру міському голові чи міській раді. Це все речі, спрямовані на захист прав громадян Львова. Як на мене, цей документ стимулює і скеровує активність громадських організацій, які часто діють хоч в одному напрямку, та в різнобій. Це офіційний документ, на який можна буде посилатися, йти до міс
І.Сварник також відзначив, що Статут передбачає можливості розвитку Львова як міста. "У Львова від дуже тривалих часів були конфліктні ситуації із навколишніми селами, зокрема з Винниками. Перший судовий спір за Винниківський ліс відноситься ще до 15 століття. І ця суперечка між громадами навіть розглядалася в Кракові на королівському суді. Ці речі повинні бути регламентовані, мають бути розмежовані сфери впливу, адміністративної влади громад, компетенції тощо. У проекті статуту також вперше визначено так званий ареал Львова. Це території, на яких може розвиватися Львів. Це території довкола Львова, господаря на яких не було".
Також, за словами І.Сварника, у статуті виписано окремий розділ щодо охорони історико-культурної, архітектурної спадщини Львова. "У центральній частині Львова понад 2,5 тисячі пам’яток історії, культури, архітектури, на які поки що бракує фінансування, щоб утримувати в належному стані. Поза тим, відбувається приватизація, реституція майна, і потрібно дуже старанно контролювати стан пам’яток, щоб під час цих процесів не було великих втрат. У відповідному розділі статуту досить детально прописані механізми, відповідальні особи, контроль, а також можливості громадськості впливати на збереження пам’яток".
Загалом, за словами учасника робочої групи з розробки нового статуту, "у документі відображені механізми, які вже частково введені у Львові, і які частково діють. Просто це все викладено чітко на папері. Ця річ дуже потрібна для Львова, це свого роду Конституція Львова".