На 26 січня загальна сума боргу, яку державне казначейство заборгувало Львову, не проводячи кошти на різноманітні проплати, становить понад 132 мільйони гривень.
Про це сьогодні, 26 січня, під час прес-конференції повідомив директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олег Іщук.
"Ситуація така, що на наших рахунках є гроші територіальної громади. Згідно з чинним законодавством та бюджетним кодексом, казначейство при обслуговуванні міста має виконувати наші платіжні доручення, як звичайний банк. Їхнє діло – подивитись, чи є в нас на рахунку кошти і чи передбачене таке проведення бюджетом. Ми даємо доручення, згідно з дорученням виконується певний об’єм робіт. В кінці минулого року і зараз гроші на рахунках в громади є – про це свідчать виписки державного казначейства, але фактично перерахувати їх не можливо. Це означає юридичний дефолт міста", - охарактеризував ситуацію Олег Іщук.
За словами чиновника, в місті не проводять величезних об’ємів робіт. Чимало установ надають послуг в борг, але вони також мають ліміт: "Грудневі нарахування не відшкодовані, а вже закінчується січень. Під загрозою тепло, вода та електрика. Якщо так триватиме, місто може протриматись не більше місяця", - зазначив Олег Іщук.
До заборгованих 132 млн грн, зокрема належить 100 млн грн на будівництво стадіону, 1 млн 178 тис. грн – виплати банку "Львів", 14 млн грн – невиконані доручення (зокрема 2,5 млн грн на харчування у школах, 1,2 млн грн на медикаменти, 5 млн грн – на енергоносії, 1 млн 200 тис. грн на санітарну очистку) та 13,9 млн на соціальний захист.
"Приклад простий, для будівництва стадіону місто взяло 100 млн грн запозичень – випустило облігації і реалізувало їх. Ці 100 млн не витрачаються одночасно, а етапами. Для того, аби гроші працювали, наша рада прийняла рішення розмістити їх на депозитній лінії, де можна в будь-який час покласти і зняти гроші. Однак з 11 січня ми дали доручення на перерахування цих 100 млн для банку, який виграв на конкурсній основі цей депозит. Коли ми ці гроші намагаємось покласти на бюджетну лінію – їх немає. Офіційне пояснення – "немає фінансового ресурсу", але нас це мало цікавить: гроші громади Львова мають бути на наших рахунках. Загалом з 11 січня до сьогодні лише по цій проплаті нам завдано збитків на 746 тис. грн".
Обіцяних надбавок також не можуть отримати працівники освіти та охорони здоров’я: "Сьогодні вже 26 січня, а в нас як було вилучення на певну суму, так і залишилось. Можливо, ці гроші з часом прийдуть, але на сьогодні немає нічого. А сума немала: по освіті – це понад 16 млн і 10 млн – по охороні здоров’я", - зазначив Олег Іщук.
Фінансисти міста неодноразово звертались з листами і застереженнями до уряду, подано матеріали в прокуратуру та оформляються матеріали позову до суду на казначейство.
Вирішення ситуації фінансист вбачає у внесенні змін до бюджетного кодексу України: "Позиція всіх міст України і державного самоврядування єдина – ні в якому разі не можна тримати гроші громади у державній кишені, тим більше, якщо ця кишеня безпосередньо підпорядковується Кабінету міністрів. Вихід один - депутати Верховної Ради повинні внести зміни до бюджетного кодексу і місцеве самоврядування має право вибору: або банк, або казначейство. І обирати ту структуру, яка дасть кращі умови", - зазначив Олег Іщук.