«Фотографії старого Львова» зібрали 9 цікавих фактів з історії однієї з найменших площ Львова, що розташована в історичному центрі міста, – площі Івана Підкови.
1. Свою найстаршу назву – Святого Духа – площа отримала від розташованих тут з ХІV ст. костелу та шпиталю Святого, який внаслідок погіршення стану будівлі завалився у 1780 році, після чого австрійська влада наказала розібрати руїни споруди.
2. У Середньовіччі на цій території, окрім шпиталю з маленькою каплицею і цвинтарем, знайденим при розкопках у 1840 році, розташовувались дім вікарія шпиталю, інші житлові кам’яниці та воскобійня.
3. Вузенька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів називалася Лазебною, оскільки в цій околиці була також міська лазня.
4. Поруч стояла Єзуїтська хвіртка. Поблизу неї, у дерев’яній шопі, влаштували перший львівський театр. У 1776 році тут діяв німецький театр Ґеттерсдорфа, згодом виступали німецькі трупи Гільфердінґаа, Тоскані, Булли, польські Томаша Трусколянського, Войцеха Богуславського, Домініка Моравського.
5. Упродовж 1827-1829 років коштом Карла Гартмана на площі збудували класицистичну споруду гауптвахти за проектом Матео Брезані і дім «Віденської кав’ярні», ділянку під яку місто подарувало за гауптвахту.
6. Напередодні Першої світової війни місто планувало викупити у гміни частину площі, знести будинки Віденської кав’ярні та звести велику адміністративну споруду із залами засідань міської ради і для прийомів та помешканням для президента міста.
7. У 1946 році площу перейменували на згадку про Івана Підкову – козацького гетьмана та молдовського господаря, страченого на львівському Ринку у 1578 році.
8. 1978 року при прокладанні каналізаційного колектора знайшли залишки фундаментів шпиталю і провели археологічні розкопки. Археологи також виявили залишки дерев’яного будинку княжого періоду, що згорів під час пожежі 1381 року.
9. У 1982 році львівський скульптор Петро Кулик за власні кошти встановив на площі пам’ятник Іванові Підкові. Ідея встановлення пам’ятника виникла після ухвалення 18 вересня 1965 року постанови Ради міністрів УРСР про увічнення пам'ятних місць, пов'язаних з історією козацтва. Петро Кулик виконав скульптуру для республіканської виставки «Художники Львова», що відбулася в Києві у 1981 році, а потім подарував її Львову.