Львів вперше за часи незалежності України наблизився до затвердження своїх меж. Цьому передувала низка переговорів і суперечок за території з сусідніми селами.
Зараз Львів уже погодив межі з 14-ма з 18-ти населених пунктів, які затиснули місто в щільне кільце. У мерії сподіваються, що вже навесні 2016 року межі Львова затвердять офіційно. Наприклад, значна частина Сихова нарешті офіційно стане Львовом.
ZAXID.NET з’ясовував, які ще території отримає та які втратить Львів і що це означатиме для міста.
Майже 30 років невизначеності
Межі Львова востаннє затверджувалися ще за часів СРСР у 1988 році. З того часу фактична територія збільшилась наполовину, однак у документах таке розширення не прописане.
За словами в.о. директора департаменту містобудування Львівської міськради Сергія Коровайника, у 1988 році площа Львова становила близько 10 тис. га, а зараз місто розрослося до 14,9 тис. га. «З того часу виникало багато конфліктних ситуацій щодо території міста. Було багато спроб узгодити межі Львова, але всі вони були невдалими через те, що місто межує з 18-ма населеними пунктами і домовитися з кожним з них одночасно було дуже складно», – каже він.
У пропонованому ж мерією проекті землеустрою площа Львова має ще трохи збільшитись – до 15,1 тис. га. Це лише 151 км², хоча, до речі, співмірний за населенням і значенням польський Краків має більш ніж вдвічі більшу площу – 326,8 км².
У 2015 році міська влада в питанні відстоювання меж Львова просунулася доволі далеко – чиновники не лише дослідили всі суперечливі території, а й провели перемовини з усіма населеними пунктами, між якими «затиснений» Львів, і з 14-ма з них уже підписали всі документи про узгодження меж.
«Для того, щоб скоригувати межу, ми розробили акти узгодження меж. З 14-ма населеними пунктами такі акти вже узгоджені. На них є підписи селищних голів та голів райрад. У випадках, коли ми якісь території від села вилучаємо, маємо ще й рішення сільської ради і районної ради, яка погоджує зміну меж району», – пояснює Коровайник.
Влітку Львівська міськрада проголосувала за проектні межі Львова загальною площею понад 15 тис. га. Тепер це питання вивчає Львівська обласна рада. Коровайник сподівається, що вже на початку 2016 року облрада та голова облдержадміністрації «дадуть добро» на затвердження нових меж Львова, після чого це питання має остаточно вирішити Верховна Рада.
Як зміниться територія Львова
Усього Львів межує з 18 населеними пунктами: містом Винники, селищем Брюховичі та селами Грибовичі, Малехів, Сороки-Львівські, Лисиничі, Чишки, Винничики, Пасіки-Зубрицькі, Зубра, Солонка, Сокільники, Скнилів, Лапаївка, Зимна Вода, Рясна-Руська, Домажир, Бірки.
Згідно з розробленим мерією проектом землеустрою щодо встановлення меж Львова, найбільше територій місто отримає від Зимної води (156 га) та Зубри (131 га). «Забирає» Львів також майже 31 га у Сокільників.
Натомість Львову доведеться віддати майже 30 га Брюховичам та майже 12 га Винникам. З деякими населеними пунктами місто «обміняється» територіями.
«Мова йде не стільки про розширення території Львова, скільки про встановлення меж міста та їхнє коригування. У проекті землеустрою ми намагаємося врахувати всі ті нюанси, які накопичилися за минулий час, і прийняти таке рішення, яке би задовольнило і Львів, і навколишні населені пункти», – пояснює Сергій Коровайник.
До нового плану Львова увійшли Брюховицьке і Винниківське лісництва, які ще з 90-х років, згідно з даними кадастру, почали числитись за Львовом, але до офіційного плану міста зараховані не були.
Нарешті офіційно до складу Львова увійде і частина Сихова, яка досі вважається територією Зубри. «Ця територія числиться за Зуброю. Але Сихів будувався за державними актами управління капітального будівництва ЛМР, оскільки був отриманий акт на право постійного користування землею нашим УКБ», – пояснює Коровайник.
Близько двох місяців тому Зубрівська сільрада ухвалила рішення про те, що територія Сихова залишається за Львовом, а Пустомитівська райрада погодила зміну меж району.
З нових «надбань» Львова – частина земельної ділянки під аеропортом. Однак в обмін на неї місто віддає Скнилову землю, на якій розташовані кооперативи мешканців села. «Місту ця територія не актуальна, оскільки там приватна власність і ділянка біля аеропорту, для нового будівництва вона не придатна. А люди побудували там будники і зараз не можуть їх продати чи передати в спадщину. Бо будинки розташовані на території Львова, а документи в них від Скнилівської сільради», – пояснює «здачу» Львовом частину території Коровайник.
До Львова офіційно увійде Білогорща, мешканці якої зараз по суті перебувають поза межами будь-якого населеного пункту: їхні будинки і не у Львові, і не в сусідніх селах.
Проект зміни меж Львова. Натисніть для збільшення (Мапа надана Львівською міською радою)
Крім того, Львів отримає близько 100 га землі між Левандівкою і Рясним. «Мали дуже довгі перемовини із Зимною Водою щодо цієї території, оскільки вона вільна від забудови і може бути використана для подальшого функціонування міста. Взамін, згідно з домовленостями, ми збудуємо Зимній Воді ґрунтову дорогу до Окружної і даємо певні преференції щодо підключення до інженерних мереж міста», – зазначає очільник департаменту містобудування ЛМР.
Утім, Львів не лише отримає нові території або обміняється ділянками зі своїми «сусідами». Аби погодити межу з Брюховичами, Львову довелося віддати селищу близько 30 га землі – це частина кладовища та ділянки, на яких розташовані житлові будинки мешканців Брюхович. Натомість ліси, на які також претендувало селище, Львів таки відстояв. Наразі акт узгодження меж з Брюховичами вже підписаний, але Коровайник визнає, що для цього довелося піти на поступки.
Найпроблемніший «сусід» – Рясна-Руська
Львів досі не узгодив межі з Винниками, Малеховом, Грибовичами та Рясна-Руською. Утім, Сергій Коровайник стверджує, що після обрання новим мером Винник Володимира Квурта питання з Винниками майже вирішене. Згідно з планом, Львів віддасть Винникам 12 га землі. За словами Коровайника, на цій території розташовані житлові будинки винниківчан.
Малехів також досі не погодив межі зі Львовом. Однак оскільки Львів жодного метра землі у села не забирає і, більше того, віддає Малехову майже 2 га території під житловими будинками, Коровайник переконаний, що проблем з узгодженням меж тут не буде.
Не підписали акт узгодження меж і Грибовичі, які претендували на львівський лісовий масив. У результаті перемовин міськрада планує віддати селу близько гектара території.
Найскладніше ж стосунки у Львова складаються з Рясна-Руською. «На території Львова мешканці Рясна-Руської займаються городництвом. Близько двох місяців тому був невеликий конфлікт під стінами міської ради, коли селяни прийшли з претензіями. Вони вважають, що львівський індустріальний парк створюється на території Рясна-Руської», – каже Коровайник.
«Ми в цьому напрямку напрацювали дуже великий обсяг інформації і межу з Рясна-Руською можемо відстояти в будь-яких судах», – наголошує чиновник і запевняє, що територія майбутнього індустріального парку за будь-яких умов залишиться за Львовом.
Рясна-Руській же місто віддасть лише невелику ділянку з приватною забудовою.
Що дасть Львову узаконення меж?
У разі, якщо всі відповідні інстанції погодять межі Львова, місто отримає нові території і зможе нарешті впорядкувати землі.
«Ми отримаємо нові території для розвитку міста. Врегульовуємо багато проблем мешканців, зокрема Білогорщі, які протягом останніх років приходили до міськради з претензіями про те, що вони фактично не входять до жодного населеного пункту», – каже чиновник.
Узгодження меж Львова нарешті дозволить місту впорядкувати всю документацію із земельних питань. «Це дає змогу почати чіткий облік земель у Львові. Коли в нас будуть визначені межі міста, ми зможемо зайнятися інвентаризацією земель. Досі це питання зупинялися через те, що ми чітко не знали меж міста», – пояснює очільник департаменту містобудування ЛМР.
Коровайник зазначає, що через відсутність затвердженої межі були випадки, коли сусідні сільради надавали ділянки на території міста в оренду.
Зокрема, ринок «Санта Барбара», який досі стоїть там, де мала би проходити трамвайна колія на Сихів, має договір оренди від 2001 року не зі Львовом, а з Зуброю. «Львів мав претензії до тієї земельної ділянки і договір оренди з ринком не уклали. Тому вони уклали договір із Зуброю», – бідкається Коровайник.
Тепер Зубра, яка погодила межі і визнала цю територію львівською, не зможе продовжити оренду ринкові. Після затвердження меж Львова міськрада планує переглянути подібні рішення сільрад.
Крім того, у мерії сподіваються після затвердження меж Львова взятися за їхнє розширення, хоча й визнають, що розширюватися Львову майже нема куди, адже практично всі території навколо вже зайняті «сусідами».
На можливість приєднання навколишніх населених пунктів до Львова чиновник дивитися скептично. За його словами, жодне село досі не виявило бажання увійти до меж Львова, хоча законом така можливість передбачена.
«Ми спілкувалися з усіма сільськими головами та громадами. Але особливого бажання приєднатися до Львова в них не було. Більшості громадян комфортніше вирішувати свої соціально-побутові проблеми в межах села. Приєднуватися до міста ніхто не поспішає», – визнає Коровайник.