Одну з найстаріших в Україні в'язниць продадуть. Для будівлі львівського СІЗО шукатимуть нового власника. Мовляв, споруда в поганому стані, а в'язнів варто переселити у більш пристосоване для них місце ― за місто. Однак, за умовами конкурсу, який оголосило Міністерство юстиції, інвестор має спершу збудувати новий ізолятор. А вже згодом обміняти його на старе приміщення на Городоцькій.
Щокварталу стіни в коридорах львівського СІЗО перемальовують в інший колір. Адже не встигне висохнути фарба, як на стінах проступають вологі плями. Тут бракує вентиляції, а капітальний ремонт робили ще в 1970-х. Підлога провалюється. Окремі приміщення зашили пластиковою вагонкою. Кажуть, це єдиний вихід втримати стелю та стіни на місці. І це лише частина недоліків приміщення ізолятора.
«Він розташований фактично в центрі міста, це створює проблеми доставки ув'язнених з судів або на судові засідання, для транспортування їх з залізничної колії, ― розповідає представник Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України Мирослав Демків. ― Також житлові будинки прилягають безпосередньо до стіни установи, це ускладнює охорону».
Історик Іван Сварник розповідає, що коли у 17-му столітті будівлю спорудили, вона була за мурами міста. Тоді тут оселились черниці католицького ордену імені святої Бригіди. Назва так і закріпилась за приміщенням. А от мешканці змінились. З 1785 року тут працювала в'язниця і славилась вона жахливими умовами. В приміщення, розраховане на півсотні жінок, потрібно було вмістити часом до півтори тисячі в'язнів. Вже тоді там було волого та холодно. Та й камери, переобладнані із келій без вікон, ставали справжнім випробуванням.
«Для монашок це було нормально молитися в темряві, потім виходити на прогулянку. А коли в'язень сидить весь час в темряві, то відповідно страждають очі, ― каже Сварник. ― І в міжвоєнній Польщі «Бриґідки» славилися тим, що там була величезна кількість очних хвороб серед в'язнів».
Кілька разів будівлю перебудовували, на початку 20-го століття з'явились і вікна в камерах. Та сучасним вимогам вона не підходить аж ніяк. Тож в Мін’юсті вирішили врятувати будівлю і в'язнів та продати СІЗО. Потенційному покупцю пропонують своєрідний бартер. Інвестор має подати проект нового ізолятора, а потім і збудувати його.
«Спочатку треба побудувати нову установу, ми підпишемо акт прийому-передачі, всі разом подивимося на цю нову гарну установу, переведемо туди людей. І лише тоді в інвестора виникнуть права на стару установу і земельну ділянку під нею», ― пояснює перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова.
Що буде далі ― справа інвестора. Будівля не має статусу пам'ятки архітектури.
В Мін’юсті ж натякають, що зацікавлення з боку інвесторів є. Як тільки назбирається пропозицій, обов'язково повідомлять громадськість. А от вимоги не такі прості, адже новий СІЗО має повністю відповідати міжнародним нормам.
Наразі розглядають кілька ділянок. Серед них і вісім гектарів на Конюшинній, які виділила міська рада.