Тиха вулиця Просвіти розташована в центрі Львова та сполучає вулиці Винниченка та Короленка. Її довжина – лише 308 метрів, проте від початку свого існування вона змінила аж сім назв. «Фотографії старого Львова» пригадують їх усі та історію її забудови.
Від початку ХІХ ст. вулиця називалася Кармелітською дорогою, оскільки проходила повз монастир ордену кармелітів босих, нинішнього Храму Святого Архистратига Михаїла УГКЦ. З 1849 року звалася Дорогою до Францисканського костелу, який збудували у ХVIII ст. на сучасній вулиці Короленка.
З 1865 року – це вулиця Пост Ґассе або Поштова, бо тут був поштовий заїзд, з якого вирушали диліжанси до Відня. З 1871 – вулиця звала Кармелітською, за часів нацистської окупації – Румунською або Румініенштрассе на честь союзників Німеччини у війні.
У 1944 році на короткий період їй повернули колишню назву Кармелітську, проте цього ж року її переназвали на честь англійського вченого-натураліста Чарльза Дарвіна. Лише у 1993 році вулиця отримала сучасну назву – Просвіти, на честь 125-річчя однойменного культурно-освітнього товариства на Галичині.
Будинки тут зведені переважно в стилі класицизму. За Польщі у будинку №2 було Староство, Державне водне управління, Окружне і повітове земельне управління, Кураторій шкільного округу та шкільної інспекції, редакція «Газети Львівської», а за радянської влади – Обласний військовий комісаріат Ленінського району. З 1960-х років тут розташовується школа-інтернат, яку від 2018 року перетворили на ліцей «Просвіта».
У будинку №4 до 1934 року було Окружне страхове управління та Управління еміграції, а за часів радянської влади – Сталінський районний комітет Компартії України, Сталінський районний комітет комсомолу, відділ народної освіти, Сталінський виконком районних рад депутатів трудящих, Сталінське районне бюро ЗАГС, прокуратура Сталінського району, Сталінська районна інспекція пожежного нагляду, Сталінська районна інспекція держстраху. Зараз тут розташоване Управління освіти і науки ЛОДА.
Будинок №6 збудований на межі ХІХ і ХХ ст. у стилі віденської сецесії та належав директору львівської торгово-промислової палати Лазарусу Блоху. У будинку №8 за часів Польщі була торгівля худобою «Цехус».
У сквері між вулицями Лисенка, Короленка та Просвіти у радянський період стояв пам’ятник західноукраїнському письменнику Олександру Гаврилюку. Монумент авторства скульпторів Еммануїла Миська і Дмитра Крвавича та архітектора Мирона Вендзиловича відкрили в грудні 1981 року.
У роки незалежності цей пам’ятник демонтували, а на його місці 8 травня 1994 року встановили пам’ятник «Просвіті» – колону з сірого граніту, яка встановлена на трьох круглих полірованих блоках, перед якою жінка – символ матері-України – обіймає підлітка. Колону увінчує королівська корона Данила Галицького, яка символізує українську державність, під короною розташований герб України тризуб, а також герби українських земель.