Львівська міська рада ухвалила подання до Конституційного суду України у зв’язку з прийняттям закону «Про засади державної мовної політики». Подання підтримали 75 депутатів. Вони просять суд надати офіційне тлумачення окремих положень закону.
«Ви знаєте скільки сьогодні зареєстровано в Конституційному суді варіантів цього подання? Бо ми ж чули, що і депутати Верховної Ради і інших рад хотіли його подавати. Але жодного не зареєстровано. Місяць часу більшість юридичного управління міської ради працювало над цим документом і підготували його якісно», – сказав міський голова Львова Андрій Садовий.
Згідно з текстом подання, закон передбачає, що у межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, використання її є обов’язковим для місцевих органів влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, установ тощо. «Тобто, вказана норма фактично зобов’язує знати регіональну мову (румунську, угорську, кримсько-татарську тощо) всіх посадових і службових осіб та громадян, які проживають на даній території. Проте, відповідні зобов’язання стосовно обов’язкового знання та застосування державної української мови у діючому законодавстві України відсутні. Зрозуміло, що у такому вигляді законодавча конструкція перетворює мову національної меншини (10 % від чисельності населення або й менше в окремих випадках або з врахуванням конкретної ситуації) на домінуючу у регіоні та фактично перетворює її на мову офіційного спілкування, усуваючи українську мову зі всіх сфер суспільного життя», – йдеться у поданні.
Також автори подання зазначають, що незрозумілим також є застосування даним законодавчим актом 13 мов замість передбачених у Європейській хартії регіональних мов або мов меншин в Україні – 18-ти мов.
«Неоднозначні законодавчі формулювання стосовно використання регіональних мов не поряд із державною, а замість неї потребують відповідного роз’яснення та офіційної інтерпретації… На наш погляд, відсутність офіційного тлумачення питання, чи українська мова як державна обов’язково застосовується при здійсненні повноважень органів місцевого самоврядування може призвести до того, що діяльність окремих представницьких органів територіальних громад може здійснюватись виключно регіональною мовою та обмежити права громадян в отриманні офіційної інформації державною мовою, надати привілеї носіям регіональної мови. Таким чином, існує реальна загроза порушення основ конституційного ладу України та… рівності прав і свобод людини і громадянина», – йдеться у поданні.
Його автори додають, що звуження мовним законом конституційного статусу державної мови є «узурпацією виключного права народу змінювати конституційний лад в Україні».
Як інформував ZAXID.NET, 3 липня цього року Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики». Згодом голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав його і відправив президентові України Віктору Януковичу. Додамо, що раніше В.Янукович заявляв, що прийме рішення щодо ухваленого закону лише після його ретельного фахового аналізу та експертних висновків. Янукович підписав Закон №5029-VI "Про засади державної мовної політики" 8 серпня 2012 року. Закон передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.
13-19 серпня статус регіональної російській мові надали обласні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська, Херсонська, а також міські Ізмаїльська, Одеська і Севастопольська ради. 20 серпня статус регіонального російській мові надала Харківська міська раду, 21 серпня - Миколаївська і Херсонська.
Зауважимо, у новому варіанті закону про мови немає регіональних мов