– У минулому році реалізовувалася програма модернізації ліфтів. Нею може скористатися Львів, Стрий, Дрогобич… А як цим скористатися Турківському чи Сколівському районам?
Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник переконаний, що місцевому самоврядуванню нагально потрібна реформа. Без неї, на його думку, регіони й надалі будуть залежними від центру, не маючи змоги ефективно працювати.
Про актуальні проблеми розвитку місцевого самоврядування на Львівщині Мирослав Сеник розповів в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET.
- Пане Мирославе, які головні питання піднімалися під час нещодавнього візиту на Львівщину голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка?
- Це була робоча поїздка голови Верховної Ради України, і в межах цього візиту було три теми. Перша й основна - зустріч з представниками органів місцевого самоврядування, представниками державної влади, керівниками місцевих державних адміністрацій у сесійній залі Львівської обласної ради щодо реформи місцевого самоврядування. Мені дуже приємно констатувати, що бачення реформи системи влади на місцях у голови ВРУ і в наших голів районних рад, голів районних держадміністрацій, у голови обласної держадміністрації - однакове.
Ми вже дуже довго працюємо над цією темою. Реформа системи влади на місцях обговорювалася з науковцями, зокрема за допомогою кафедри конституційного права Національного університету ім. І.Франка (ми організовували таку конференцію), на різних рівнях в Києві. Позиції щодо комплексу цих питань уже відшліфувалися, і сьогодні в нас є однакове бачення. Це для мене було визначальним і дуже відрадним моментом. Бо якщо ми маємо однакове бачення влади на місцях і в центрі, то це п'ятдесят відсотків успіху, що цей шлях пройдемо правильно. Значить, ми вже готові до цієї реформи. Якби було різне бачення, то мали б спротив реформам.
- Чи обговорювали ви зі спікером питання політичної ситуації в Україні?
- Мені імпонує той оптимізм, який є в Арсенія Петровича, попри всі складнощі у Верховній Раді, які ми всі й так бачимо. Найважливіші для розвитку держави закони Верховній Раді вдається приймати: документи, необхідні для вступу в СОТ, програми соціально-економічного розвитку, бюджет. Висновок з цього можна зробити один: не дивлячись на всі складнощі, вести політичні консультації, діалог - можливо, і саме так можна знаходити точки дотику. Я думаю, що це той політик, який вміє це робити.
- Які проблеми Львівщини після цього візиту мали б актуалізуватися на урядовому рівні?
- Ми акцентували на питанні підготовки до Євро-2012. Ми говорили про те, що найвищий час відкрити фінансування з підготовки до Євро-2012, про те, що є нестиковки на рівні відомств, міністерств, всередині Кабінету Міністрів.
Безумовно, що виділення коштів на цей захід - не є завданням голови Верховної Ради, але він пообіцяв бути нашим лобістом в цих питаннях. Дуже важливо, щоб керівники держави були поінформовані, адже вони так чи інакше беруть участь у різних зустрічах, і коли людина поінформована, то може ефективно впливати на прийняття рішень тими структурами, від яких залежить фінансування і проведення Євро-2012.
- Яким є ваше бачення адміністративної реформи на Львівщині? Чи існує реальна потреба в цій реформі сьогодні? Що реформа може дати місцевій громаді?
- Це не потреба лише Львівщини, це потреба всієї України. Чому сьогодні така велика напруга в державі на рівні різних гілок влади: Президент, уряд, Верховна Рада? На мій погляд, основна причина в тому, що на рівні Києва сконцентровані практично всі фінансові та адміністративні ресурси. Це дуже великий фінансовий ресурс і повноваження, відтак, виникає спокуса «покерувати» цим. Тому реформу системи влади треба проводити в інтересах місцевого самоврядування. Якщо сьогодні буде проведена реформа в такий спосіб, що органи місцевого самоврядування отримають повноваження і фінансовий ресурс, вони будуть розподілені по всій державі, то, повірте мені, протистояння «на верху» зникнуть.
Також реформа потрібна для того, щоб органи місцевого самоврядування, маючи фінансові ресурси, могли краще планувати розвиток територій. Вони зможуть перейти від щоденного планування хоча б до середньострокового, брати якусь тему і її повністю закривати.
Сьогодні це робити практично неможливо. Фінансові потоки, які йдуть на певну територію, залежать від того, які програми будуть затверджені в центральних органах влади. До прикладу, візьмемо комунальне господарство. У минулому році реалізовувалася програма модернізації ліфтів. Така програма, безумовно, потрібна, ми ж знаємо, який стан ліфтового господарства. Проте, хто з цієї програми може скористати? Місто Львів може, місто Червоноград може, може Стрий, Дрогобич... А як цим скористатися Турківському, Сколівському, Жидачівському районам? Ніяк! Програма є, але не всі території можуть її використати.
Не нормальним явищем є й те, що ми збираємо кошти на місцях, піднімаємо їх до Києва, а потім дістаємо назад ці ж кошти у вигляді дотацій і субвенцій. Назву одну промовисту цифру: цього року план податкових зборів з територій Львівської області затверджений в межах 9 мільярдів гривень, в тому числі місцеві податки і збори - 100 мільйонів гривень. Зіставте, це абсолютно неспівмірні речі.
Я вважаю, що місцевому самоврядуванню треба дати надійне джерело для його функціонування. Цим джерелом, перш за все, має бути введення податку на нерухомість, також земля та податки і збори, на які органи місцевого самоврядування безпосередньо мають вплив, тобто приймають рішення щодо їх величини. У такому ракурсі повинна йти реформа, і це була б перемога всієї України, якби нам вдалося її реалізувати.
- Наскільки органи місцевого самоврядування Львівщини готові до цієї реформи, до бюджетної лібералізації?
- Я думаю, вони абсолютно готові. Там є добрі фахівці, які виконують повноваження. Районні ради, не маючи свого органу виконавчої влади, делегують певні повноваження, які є в їхній виключній компетенції, районним адміністраціям. Ці повноваження виконуються. Що б змінилося, якщо б цих самих людей взяли на роботу в райвиконком, які утворили б під час реформи органів місцевого самоврядування? Нічого. У нас достатньо фахівців.
Якщо порівнювати за фаховістю голів районних державних адміністрацій і голів районних рад, їх готовність до виконання функціональних обов'язків, то я б не сказав, що тут хтось переважить. І одні, і другі є достойними людьми, вони готові виконувати покладені на них обов'язки. Маю на увазі те, що система виборів не дала нам якогось провального результату, в нас на рівні голів райрад є люди, які не здатні виконувати повноваження.
- Які додаткові кошти може отримати Львівщина від перегляду Державного бюджету?
- Ми дійсно очікуємо на перегляд бюджету. Є дві складові, на які ми дуже і дуже розраховуємо. Перша стосується підготовки до Євро-2012. Я мав неодноразові розмови з міністром фінансів України на цю тему. Він твердо пообіцяв, що у місті Львові буде профінансована програма реконструкції доріг на дуже значну суму. Віктор Михайлович мені пообіцяв, що у проекті змін до бюджету він передбачає 250 мільйонів гривень на це.
Друге - підготовлений проект регіональної угоди між Кабінетом Міністрів і Львівською облрадою. Цей документ буде найближчим часом підписаний, він передбачає фінансування важливих для області програм. Зокрема, з екології, з розвитку інфраструктури. Цей проект угоди теж повинен знайти відображення у змінах до бюджету. Для нас це визначальні речі. Це був би дуже серйозний фінансовий ресурс для нашої території.
Шкода, що процес прийняття змін до бюджету затягується. Зараз зміни ще не прийняті, а якщо ВРУ піде на канікули і ці зміни будуть проголосовані лише восени, то є дуже велика небезпека, що ці кошти просто стануть не потрібними. Виникатиме дуже багато питань щодо можливості якісного вкладення цих коштів, чистоти і прозорості їх освоєння. Тому бажано, щоб зміни прийняли якнайшвидше.
- Очікується, що невдовзі пройдуть спільні сесії обласної та міської рад, на яких повинні вирішитися проблеми з підготовки до Євро-2012, Грибовицького сміттєзвалища, комплексу «Спартак». Дайте, будь ласка, оцінку ситуації з кожного питання, як ви бачите їх розв'язання.
- Заплановано сесію Львівської міської ради, на яку будуть запрошені або всі депутати Львівської обласної ради, або лише члени президії. Це сесія, де будуть розглядатися ті програми й ті питання, які спільно виконують міська і обласна ради. Таку сесію раніше уже проводила ЛОР, куди запрошували членів колегії ЛМР. Тепер буде міська рада проводити.
У питанні підготовки до Євро-2012 запланований обмін інформацією сторін в межах їх відповідальності. Керівництво Львова має надати інформацію щодо будівництва стадіону, реконструкції міських доріг, транспортних проблем, щодо будівництва готелів. Натомість ЛОР підготує питання реконструкції аеропорту, оскільки він перебуває у державній власності, будівництва митних переходів, доріг в області.
Якщо взяти питання «Спартака», то ЛОР уже прийняла всі необхідні рішення і від ЛМР нам потрібне одне принципове політичне рішення про те, що міська рада передасть в оренду або продасть земельну ділянку під комплексом переможцю конкурсу. Нам треба, щоб переможець конкурсу був впевнений, що матиме землю, в такий спосіб можна реально зберегти спеціалізацію «Спартака» як спортивно-оздоровчого комплексу, що працює для громади.
Щодо Грибовицького сміттєзвалище, то кожна зі сторін поінформує іншу про свій комплекс питань. Ми маємо намір все ж спільні заходи розводити: заходи, які затверджує ЛОР, ЛОР і буде контролювати, а заходи, які в компетенції міста, буде контролювати місто.
У нашій компетенції, зокрема, є будівництво «Народного дому» в с. Грибовичі, на це закладені кошти в бюджеті, воно буде фінансуватися. Складною, виключно екологічною проблемою, що відноситься до компетенції ЛОР і Львівської ОДА, є гудронні озера на території сміттєзвалища. Проблема в тому, що ці озера мають свого власника - «Львівський нафтомаслозавод». Він мав свої візії щодо них і не допускав владу туди. Однак тепер є технології розв'язання цього питання.
- Як би ви оцінили співпрацю облради та влади міста.
- Кожна з гілок влади має свої повноваження і свою сферу відповідальності. Є питання на стику. Звичайно, можна давати різну оцінку нашій співпраці. Я вважаю, що вона є нормальною. Ми спілкуємося, дискутуємо. Безумовно, що в тих зустрічах, дискусіях завжди будуть якість протиріччя, це природній процес, але ми в постійному контакті. Навіть проведення таких сесій із запрошенням один одних показує, що ми відповідально ставимося до виконання місії, яка на нас покладена, і шукаємо компроміс, що є в інтересі території і мешканців. Повірте, є регіони, де представники влади взагалі не розмовляють, і це проблема.
- Останнім часом облрада періодично опиняється у епіцентрі антиросійських скандалів (звернення про заборону КПУ, ПСПУ та ПР, заява щодо 9 травня). Це випадковість чи закономірність? Це шкодить чи демонструє патріотизм Львівщини?
- Я думаю, що в певній мірі це є випучування тих проблем, яких насправді не існує. ЛОР не приймала рішення щодо заборони КПУ, ПСПУ та ПР. Був виступ одного депутата. У нас демократичне суспільство, і він може висловити свою думку. Я не вважаю за потрібне комусь не надавати слово, такого право я й не маю, але це питання не обговорювалося, і рішення з цього приводу радою не приймалося. Тим часом цей виступ негайно протранслювали на телеканалах Росії, Молдови, значить це комусь вигідно.
Якщо відслідковувати загострення конфліктів міжетнічних, релігійних, партійних на Львівщині, то помітно, що вони не є постійними, а мають періодичність, і пов'язані або з певними датами, або з періодами напруження у міждержавних стосунках. Саме в такі періоди відбувається штучне нагнітання.
Як на мене, причин, чому це вдається робити, є дві. По-перше, це ознака несталої демократії, а по-друге - ми ще не маємо достатньо доброго рівня забезпеченості, досить високого соціального рівня. Адже в суспільстві, де є менше проблем, люди так політикою не цікавляться. Вони мають час на себе, свій розвиток. Такі речі, як в нас, це все-таки ознаки бідних суспільств. І це ще триватиме певний період.
- Як ви оцінюєте працездатність обласної ради? Що допомагає і що заважає облраді працювати?
- Зважаючи на те, що ми уже провели двадцять сім сесій за два роки, то вважаю, що працюємо дуже ефективно. Деякі питання ми приймаємо важко, після тяжких дискусій, але таки приймаємо. Мені не соромно за ті рішення, які ми прийняли, бо прийняли їх в інтересах області і людей, які проживають на Львівщині. Це відрадно.
Більший динамізм роботі ЛОР могла б дати зміна формування влади. Те, що ми мали на останніх виборах закриті списки, привело до того, що сьогодні є серйозні проблеми у спілкуванні депутатів із територіями. Ми зараз намагаємося закріпити депутатів за територіями. Однак, якщо людина не є вихідцем з території, за якою закріплена, там не проживає, то не знає проблем з середини, і це дає дуже малий ефект.
Я не агітую кидатися з крайнощів у крайнощі, переходити від закритих списків до мажоритарної системи, але зміни потрібні. Можна робити так, як світ робить, - обирати за відкритими списками, або, можливо, запроваджувати комбіновану систему - мажоритарну і партійні списки, щоб люди свідомо обирали когось конкретного, а не тільки партію, а хто від партії представлятиме їх інтереси - взагалі не відомо.