На етап Кубка світу з авіамоделювання до околиць Львова з`їхались пілоти з 12-ти країн світу. Для українців же ці змагання ― ще й етап вітчизняного кубка.
Авіамоделі F3J пілоти запускають вручну. А головне завдання для кожного спортсмена — якнайдовше протриматись у повітрі.
«Літак не може протриматися в повітрі більше ніж 2-3 хвилини, тому треба знайти добрий повітряний простір, який піднімає, висхідний повітряний потік чи термік, як ми його називаємо. У ньому треба впорядкуватись і в ньому піднятись», ― пояснює організатор Володимир Гаврилко.
Найкраще вгадує з повітряними потоками Джо Вюрц. П`ятиразовий чемпіон світу добирався до околиць Львова з Нової Зеландії. Втім, переконаний, його мета таки виправдовує засоби.
«Повеселитись! Я досягнув усіх своїх цілей у цих змаганнях торік. Тепер же хочу розслабитись, отримувати задоволення та наспілкуватися вдосталь з усіма пілотами», ― зізнається новозеландець.
Шляхом успіху Вюрца намагається йти і український пілот Ігор Буцерога. На своїх перших міжнародних змаганнях у 2013-му спортсмен одразу став віце-чемпіоном світу.
«Оскільки це були мої перші змагання, це було дуже страшно, складно. Особливого досвіду тоді не отримав ще, натомість отримав дуже багато емоцій», ― розповідає український спортсмен.
На цих змаганнях спортсмени повинні виконати по 11 різноманітних вправ. У кожній з них найважливіше — вміло запустити авіамодель, щоб потрапити на вдалі потоки. А тоді пілоти враховують усі можливі фізичні дрібниці.
«В небі видно, коли пташки літають, якісь комашки. По цьому можна зрозуміти. По вітру дуже зрозуміло, холодний це чи теплий. По тому як веде себе сама модель: твоя чи твого», ― пояснює спортсмен збірної України з авіамоделювання Олександр Синьолиций.
Важлива кожна царапинка і на самих авіамоделях. Про них пілоти турбуються особливо. Кіпріоти власне готують свого літуна до завтрашніх баталій з великими моделями F3K та F5J. Втім, запустити їх в небо власноруч вже не можна.
«Для цього ми використовуємо 150-метрову пряму. Вона повинна бути міцно натягнута під тиском. Тож ми ставимо тут важіль, щоб воно добре натягувалось. І важливо тримати це ліміт у 150 метрів, оскільки це може створювати деякі незручності», ― розповідає спортсмен з Північного Кіпру Ерер Джанкан.
Розсікати простори львівського неба спортсмени будуть до неділі. А наступного року українська федерація готується прийняти на Львівщині і сам Чемпіонат світу.