Адміністративно-територіальна реформа відбулася – Львівська ОТГ створена, як і решта громад в Україні. Ніхто межі чи формат громад у найближчі роки вже не буде змінювати чи переглядати. Це треба зрозуміти і прийняти. Але є таке явище, як агломерація. Львівська агломерація.
Є маятникова міграція, ділові й інші контакти, які настільки глобальні між львівською та сусідніми громадами, що заперечувати їх немає сенсу. Це явище треба просто проаналізувати, зрозуміти й використати на користь наших громад.
І от власне хочу зупинитись на основних моментах ґрунтовного соцдослідження, яке зробив КМІС на замовлення Ради Європи у листопаді 2021-го.
76% опитаних львів’ян і мешканців громад, що межують із Львівською ОТГ, підтримують ідею співробітництва Львова і його сусідів. Тобто бажання та очікування людей є.
Які ж пріоритети у співпраці? Дослідження називає такі топ-питання: створення робочих місць, транспорт, вивезення сміття, медпослуги вторинного рівня.
Створення робочих місць
Робочі місця з’являються там, де ефективно залучають інвестиції. Не відкрию якоїсь таємниці: що більше місто – то крупнішого інвестора воно має шанси залучити. Тобто можна вважати аксіомою: велике місто = великий інвестор = багато робочих місць.
Як статус Львівської агломерації міг би допомогти залучити інвесторів?
Львів є інвестиційно привабливим, але місто досі не має статусу міста-мільйонника. Вже інша історія з Львівською агломерацією. Тут статистично більша площа, більша кількість населення – як результат автоматично вищі місця в різноманітних інвестиційних рейтингах. А отже, можна було б боротися за прихильність інвесторів.
Транспорт
Тема транспорту і просторового планування є класичними для всіх без винятку агломерацій – і в Україні, і за кордоном. Але водночас саме маятникова міграція стає своєрідним лакмусовим папірцем, який вказує: агломерація як явище існує і пора із тим щось робити, поки не стало пізно.
Приблизно 40% опитаних щодня вранці приїжджають до Львова і ввечері їдуть з міста.
При чому серед тих, хто приїжджає, на 5% більше мешканців сусідніх до Львівської ОТГ громад, ніж мешканців самої Львівської ОТГ. Маю на увазі людей з населених пунктів, які цьогоріч приєднались до Львівської громади.
Ключові причини поїздок до Львова – покупки непродовольчих товарів, харчів і робота. На закупи їздить половина опитаних. Їх навіть більше, ніж тих, хто їде до міста на роботу. Хоча їх теж багато. Цікаво, що 47% опитаних – із громад, що межують зі Львовом.
Основний спосіб добирання до Львова – міжміська маршрутка (75%) і власне авто – 44%. Це до питання про корки на в’їздах і виїздах зі Львова.
Тому питання координації і спільного транспортного планування – критичне. І це не просто можна, а слід вирішувати у форматі агломерації. Спільний електронний квиток? Чому б ні. Побудова спільних перехоплюючих паркінгів? Як варіант. Спільна транспортна логістика – треба однозначно напрацьовувати бачення.
Дуже близька у цьому контексті і тема просторового розвитку територій. Особливо сусідніх.
Зараз саме той період, коли всі громади мусять розробити комплексні плани розвитку територій. Це власне те бачення, як громада має розвиватися в наступні роки, що й на яких територіях буде.
Пам’ятаєте, на початку тексту згадував: 76% опитаних підтримують ідею співробітництва Львова і його сусідів. Найпростіші приклади – проектування дороги на межі громад, транспортного сполучення між сусідніми громадами. Але очевидно, головна мета такої співпраці – не нашкодити ні собі, ні сусіду, думати про розвиток громад у синергії. І, очевидно, агломерація – найефективніша форма для такої співпраці і планування.
Якщо вивезення сміття – зрозуміла й спільна болісна тема для всіх громад, тут нічого нового, то більш цікавими стали результати досліджень у сфері медичних послуг.
Мешканці потенційної Львівської агломерації (не львів’яни) станом на сьогодні вже активно користуються послугами охорони здоров’я у Львові: первинного рівня – до 30%, вторинного рівня – до 46%. У сусідніх із Львовом громадах хоча б один родич отримує медпослугу у Львові в понад 60% опитаних.
І люди й надалі прагнуть продовжувати й поглиблювати цю співпрацю. Тому медичні послуги стають спільною для взаємодії темою.
Процеси розвитку міських агломерацій зупинити неможливо. А тому не просто мусимо, а й будемо співпрацювати.