Благодійна організація, яка у Львові допомагала жінкам у кризових ситуаціях, сама опинилась на вулиці. «Горіховий дім» шість років існував в орендованому приміщенні на вулиці Старознесенській при монастирі, та місяць тому власник це приміщення продав.
А за будинок на вулиці Личаківській, який благодійникам готове було надати місто, не проголосували міські депутати. Там «Горіховий дім» міг розпочати нове життя. Приміщення комунальне, але на останній сесії міськради забракло лише чотирьох голосів, аби там могли поселитися жінки, яким немає де подітись.
«До нас потрапляли жінки, які потерпали від домашнього насилля і мусіли втекти із дому, часто із дітьми. До нас потрапляли жінки після ув’язнення, які вже не мали власного житла і не мали сімейних чи родинних зв’язків. До нас потрапляли особи похилого віку, які через різні махінації опинялись також на вулиці», – розповів засновник благодійної організації «Горіховий дім» Юрій Лопатинський.
«Горіховий дім» заробляє на себе сам. У нас є їдальня і пекарня. Але це не лише заробіток, а й можливість для наших клієнток повернутися до нормального життя», ― продовжив Юрій Лопатинський.
Одна із підопічних «Горіхового дому» Ольга свого часу теж втратила все ― і житло, і роботу, і людей, яким вірила. Останні півтора року вона працює бухгалтером у пекарні.
«Будинок, у якому ми всі жили, ― це була наша стабільність. Я завжди знала, що можу туди прийти і зробити все необхідне для того, щоб жити і щоб наступного дня вийти нормально на роботу», ― поділилася Ольга.
На момент продажу в будинку було семеро жінок. Шестеро із них і далі працюють у їдальні та на пекарні. Сьому, найстаршу, якій уже 83 роки, тимчасово поселили у хоспісі. У неї є діти, але вони не хочуть опікуватися своєю мамою.
«Жінок, які у нас проживали, ми були вимушені розселити в орендовані квартири. Ми допомагаємо їм фінансово в оплаті за житло, але фактично закладу як такого у нас нема. Залишились пекарня і їдальня «Горіховий дім», де вони можуть надалі працювати», ― пояснив Юрій Лопатинський.
Вже відоме у Львові печиво із Горіхової пекарні купують міські кав’ярні та клієнти в інтернеті. До їдальні приходять на сніданки і обіди працівники сусіднього швейного підприємства.
Чомусь такий соціальний проект міським депутатам видався політичним. Кажуть, саме тому за новий будинок для «Горіхового дому» і забракло їхніх голосів. Та вже на наступній сесії обранці обіцяли виправитись.