У львівській галереї «ІконАрт» мисткиня Уляна Томкевич виставила стилізовані ікони. Свій левкас жінка творить, поєднуючи візантійський іконопис, українську народну ікону та орнаменти, якими часто оздоблювали печі і стіни хат.
Любов, Правда, Милосердя, Добро та Краса – для Уляни Томкевич все це – Бог. Адже її зустріч з Ним відбулася ще в ранньому дитинстві, у чотири-п’ять рочків, коли вечорами бабуся Катерина читала своїй улюбленій внучці стареньку, пожовклу Біблію.
«Коли бабця щонеділі читала мені Біблію чи псалми, то я це сприймала як казку. Вона мене зацікавила, начебто це щось не зовсім звичайне. Бабуся розказувала про ангелів чи про святих, якою була їхня доля», – згадує іконописець Уляна Томкевич.
Жінка ніколи не мріяла бути іконописцем. Спершу вивчала текстиль у Львівському коледжі імені Труша, згодом закінчила кафедру сакрального мистецтва Академії мистецтв. Тепер вдячна Богові за цей шлях.
Її виставка «Andante», що з італійської означає «повільний крок», – це невтомні пошуки істини, постійні роздуми, до прикладу, над тим, як Архангел Гавриїл благовістив Марії.
«Ніби все просто, але для самої Богородиці, в її віці тодішньому, я не думаю, що було все аж зовсім просто. Так, це радісна новина, але це страшенна відповідальність. Тобто Невіста Божа розуміла, що, крім радості, це є відповідальність», – поділилась своїми роздумами Уляна Томкевич.
Виставка триватиме у галереї «ІконАрт» від Йордана до Стрітення (15 лютого).