Львівська іконописеця Оля Кравченко завжди писала темперою ікони і навіть експериментувала у кераміці. А тепер мисткиня перенесла цю технологію і в прикраси.
До цього жінка брала дерев’яну основу, левкас і у стилі української середньовічної ікони, зі стилізованими ликами святих, творила своє сучасне сакральне мистецтво. А тепер спробувала себе в біжутерії, бо завжди про це мріяла. Зараз її основа – срібло чи латунь.
«Ніколи не могла би подумати, що процес пайки може так захоплювати. Це просто якийсь магічний, заворожуючий процес. Коли видно, як метал міняє свій колір, коли він топиться», – поділилася емоціями мисткиня Оля Кравченко.
Так народжуються кульчики та стилізовані підвіски на металевій нитці.
«У повсякденному житті в мене було таке застереження: якщо я маю срібні прикраси на собі, а на одязі чи навіть на взутті є золотиста річ, то ти вже цього поєднати не можеш, ти не можеш цього вдягнути. Тож тепер у роботах я почала застосовувати срібло-золото. І в такий делікатний спосіб поєднувати два метали», – пояснила Оля.
До усього Оля нафантазувала і авторський гачок на сережки. Не тільки задля краси, а й безпеки.
«Я придумала гачок сережки робити рельєфним, хвилястим. Він, власне, не дозволяє, щоби сталася така прикрість, як загублення кульчиків. Бо цей гачок не дозволяє сережці випадати», – пояснила мисткиня.
Проте навіть у біжутерії мисткиня дотримується техніки іконопису. Бо латунь – це начебто золочення. А далі йде живописний розпис темперою – це замішані пігменти на жовтковій емульсії. І часом іконописні образи Олі повторюються на оздобах. Як, до прикладу, зображення людства, яке оберігає Богородиця. Вперше воно з’явилося у жінки на іконі «Покрова».
«Мені дуже сподобалося зображення цієї маси людей. І, власне, спробувала в прикрасах – і воно теж гарно виглядає!» – підсумувала авторка.
Оля вже готується до особливої виставки в галереї «IconArt».