Те, що настільні ігри не нудні, доводить молодь Львова, яка вже півроку збирається у клубі на вулиці Бандери, 5. Там кожного вечора п'ятниці ті, хто бажає інтелектуально відпочити після робочого тижня, грають в понад десяток забавок. Під час цього учасники розмовляють англійською, а ще готують власні розробки.
Одною з таких є гра про визвольні змагання в Галичині 1918 року. В Україні такій грі, поки що тестовій, наразі немає аналогів. Як кажуть розробники, завдяки карті із населеними пунктами, карткам, які розповідають про полководців, та фішкам, що вказують, яким є склад війська, цей історичний період в такий ігровий метод можна вивчити комплексно.
«Цей кубик, наприклад, показує, яким є військо: кількість кілець означає, чи це повноцінний підрозділ, чи підсилений, а чи, навпаки, такий, що зазнав втрат. Щодо персоналій, то візьмімо, приміром, Петра Франка. На його прикладі можна пояснити так звану «механіку» гри: з одного боку, він був одним із засновників «Пласту», відповідно, ним можна підсилити якусь формацію», ‒ пояснив співрозробник гри Андрій Мочурад.
Іншу гру ‒ для незрячих розробляє студентка Софія Візняк. Щоби учасники карткової забавки не розгубилися, для них на чотирьох дощечках вирізьбили комірки. А на папері, який ще у процесі тестування, тексти надрукують шрифтом Брайля.
«У чотирьох комірках ми поскладаємо карти: колоду та відбій, а також помістимо правила та ціль. А до кожної дощечки ще зробимо підставку, щоби людям, які не бачать, було зручно користуватися такою грою», ‒ зазначила студентка.
Правила настільних ігор у клубі інколи пояснюють англійською мовою. Кажуть: це дозволяє підтягнути рівень іноземної та попрактикуватися у розмові. Причому, такий метод застосовують для усіх ігор.
«Граємо у понад десяток. Серед них ‒ як п'ятихвилинні, так і такі, що потребують декількох годин», ‒ розповів координатор клубу настільних ігор Олег Бакулін.
Ще організатори запевняють: відвідувати заклад безкоштовно може кожен охочий.