Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні уже 140 років. І лікарі, і пацієнти зібралися на спільну молитву у храмі лічниці. Молилися за душевне і тілесне здоров'я один одного. Зараз цей заклад опікується майже 1,5 тис. пацієнтів. А працює тут майже 2 тис. лікарів.
«Потрапив працювати в 11-те відділення, найважче відділення, чоловіче старече відділення, і мене завели в палату, де закінчується життя. І закінчується не в добрий спосіб. Мій старший колега, доктор, який був моїм наставником, навчив мене поважати неміч. А там, де вчаться поважати неміч, з’являється нове життя і нова надія», – поділився спогадами колишній працівник лікарні, народний депутат України від «Партії «Самопоміч» Олег Березюк.
«Психіатром потрібно бути тільки тоді, коли людина може зрозуміти здорову і божевільну частину душі. І це завжди мною керувало. Ті пацієнти, з якими працюємо, це знають. І моя вимога тільки одна, дуже проста: в тій лікарні матеріально тяжко, дуже тяжко, нема умов, паскудні умови, неможливі умови, такі не повинні нині бути – але відношення має бути людське», – розповів головний лікар обласної клінічної психіатричної лікарні Олександр Фільц.
А розпочиналась історія «дому для божевільних» з угіддя магната Гольдберга: цей «Гольдпарк» – «золотий парк» у 300 гектарів – за кілька століть віддали під будівництво притулку і лікарні. Територія для душевно хворих, як у Відні, Трієсті та Будапешті, була схожою на маленьке містечко. Там навіть їздив трамвай, а потяг аж під їдальню лікарні підвозив продукти.