Для країни війна – це, мабуть, найбільша з можливих криз. А кризові ситуації дуже чітко показують, хто є хто. Нероби впадають у фрустрацію, інтригани стають провокаторами, трудоголіки починають ще більше працювати, а латентні зрадники виїжджають на другий день війни за океан (тут я не про жінок з дітьми, звісно)…
Минулого тижня відбувалася сесія обласної ради. Абсолютно штучна та безсенсовна. Для керівництва облради – це спосіб самозбереження. Комусь захотілося показати свої амбіції, для інших – це нагода просто нагадати про своє політичне існування.
Звичайно, у виступах та соцмережах ми всі чули інші версії, бачили красиві фоточки в сесійному залі та натхнені заяви про «порятунок» місцевого самоврядування, про довіру виборців та іншу словесну еквілібристику.
Тільки ніхто правди не сказав, що жодного (!) важливого для захисту держави чи оборони області питання не розглядали. Адже, згідно із законом, під час воєнного стану всі питання щодо бюджету та обласних програм передано до відання військової адміністрації.
Особисто я на сесію обласної ради не пішов. Не пішов свідомо і вважаю зробив цілком правильно. Як заступник міського голови Львова мав цього дня насичений порядок денний робочих справ. Вони були невідкладні та важливі для міста, а опосередковано й для країни. Цими справами я не міг жертвувати заради участі в політичному шоу сумнівної якості. Вважаю, в період воєнного стану кожна хвилина є на вагу золота і марнувати час – небачена розкіш.
Вже наперед чую ці обурливі запитання. А як же довіра виборців, які делегували тебе в обласну раду? Може, тоді краще скласти мандат депутата?
Більш ніж впевнений, що виборці делегували мене бути корисним і тратити свій час ефективно. Під вас війни це особливо важливо. Принаймні так підказує здоровий глузд.
Щодо мандата депутата, то наразі не планую його складати. Не дочекаються ні вороги, ні закляті друзі ;) Поясню, чому.
Не секрет, що більше ніж півроку тому я запропонував зачинити обласну раду і переконатися в тому, що більшість людей цього навіть не відчують. Вважаю, що військовий стан це яскраво продемонстрував. Фактично зачинили – і не відчули. Ні люди, ні громади.
Чи означає це, що обласна рада має бути ліквідована? Багато колег дуже буквально сприйняли цю ідею та сором'язливо засуджували таку мою неполіткоректність :)
На жаль чи на щастя, ліквідувати обласну раду неможливо, бо її існування передбачено Конституцією. Але залишати все, як є, теж неприпустимо. Вважаю, обласну раду треба суттєво трансформувати, щоб вона перестала бути «річчю в собі», від існування якої нічого не залежить.
Що для цього треба?
По-перше, згадати основну функцію обласної ради. Не пробувати чимось чи кимось керувати, а повернутися до закону і займатися представленням спільних інтересів громад області. Реальне місцеве самоврядування є на рівні сіл, селищ та міст, а область має лише допомагати та координувати. У цьому має бути ключова стратегія і не інакше.
По-друге, запровадити сучасні європейські практики публічного управління і відкинути притаманний на сьогодні командно-адміністративний стиль. Потрібно також повернути повагу і здоровий глузд у відносини між політичними силами.
Чи здатне забезпечити таку трансформацію теперішнє керівництво облради і наявна «широка коаліція»? Сумнівно, про це свідчить дворічна практика їхньої діяльності. Непрозорість та кулуарщина, неефективність та нарцисизм – на жаль, область ми дійсно «не впізнаємо», але не в позитивному значенні цього слова.
Чи багато депутатів в облраді, не задоволених теперішнім статус-кво? Їх, безперечно, стає більше. Як і тих, хто починає усвідомлювати порочність "совка" (радянських підходів), навіть якщо той одягнений у патріотичні шаровари та спідниці.
Чи таких депутатів критична маса? Не факт. Багатьох цікавить зміна облич, а не принципів. Сподіваюся, це теж буде змінюватися. Адже над принципами можна працювати вже. А все інше матиме значення, думаю, не раніше, ніж на горизонті будемо бачити обриси нашої Перемоги.
Саме тоді можна буде кінцево поставити діагноз і правильно розставити розділові знаки щодо Львівської обласної ради: ліквідувати не можна реформувати.