Здається, 8 квітня депутати Львівської обласної ради зібралися до сесійної зали лише для того, аби показати, наскільки вони не мають бажання будь-що робити. За будь-якого іншого тлумачення зрозуміти те, що відбувалося на вул. Винниченка, 16, просто неможливо.
Заплановане на 10:00 сесійне засідання, власне, і почалося з того, що воно не почалося. Чи, якщо вже бути формально точним, розпочалося із двадцятихвилинної перерви. З чим ця перерва була пов’язана, офіційно не повідомлялося, однак в кулуарах активно йшла мова про торги щодо посади першого заступника голови Львівської обласної ради.
Донедавна першим заступником облради працював Василь Пісний, якого після революційних змін в країні запросили на роботу до Києва. Домовленості, за якою його 25 квітня 2013 року, призначили на посаду першого заступника, досягали довго і вкрай непросто, через що сама ця посада довго, з листопада 2012 року, залишалася вакантною. Після того, як Василь Пісний перебрався до столиці, історія, схоже, повторюється.
Однак якщо якісь переговори у цій стартовій перерві й справді мали місце, то результатів вони, очевидно, не дали. Близько 10:30 депутати все ж посідали на свої робочі місця, і нібито навіть мали намір розпочати роботу, та цей благий намір врешті вимостив дорогу до… ще однієї перерви через чверть години. Впродовж цієї п’ятнадцятихвилинки у сесійній залі відбулося лише декілька невдалих спроб внести питання до порядку денного (серед них – і про відповідальність суддів, які тиснули на львівський Євромайдан) – традиційний симптом того, що депутати між собою про щось не можуть домовитися.
Під час цієї перерви депутати подейкували, що на посаду першого заступника голови облради «мітить» Оксана Юринець, голова фракції УДАР. Сама вона цю інформацію ZAXID.NET підтвердила – мовляв, так, вона дійсно хоче стати першим заступником. Ба більше, за її словами, більше ніхто, крім неї, на цю посаду і не претендує. Однак і сама вона достатньої підтримки в сесійній залі не має.
- В мене – тільки 39 «друзів Оушена», - сказала Оксана Юринець, посилаючись на невдале голосування за внесення в порядок денний згаданого вище проекту рішення про відповідальність суддів.
Головним незацікавленим в тому, щоб вона стала першим заступником, Оксана Юринець назвала голову облради Петра Колодія. Мовляв, він розраховує працювати без першого заступника взагалі, щоб не розподіляти на цю посаду кошти.
Як би там не було, але й після другої перерви питання про цю вакансію ніхто в порядок денний вносити не пропонував. Але про щось депутати, слід розуміти, таки домовилися, адже спромоглися загалом розібратися з порядком денним, і навіть перейшли до «розминки».
Втім, коли мала розпочатися реальна робота, замість неї в залі знову запанувало хаотичне казна-що. Спершу обранці впродовж близько півтори години з різних сторін обговорювали «сланцеву» угоду, яку облрада погодила ще в жовтні минулого року.
До чого це обговорення мало призвести, так і залишилося незрозумілим. Явно не йшлося про те, щоб скасовувати погодження – на цьому декілька разів наголосив голова екологічної комісії Олексій Балицький, який доповідав з цього питання. На тому, щоб визнати чиюсь роботу з виконання жовтневого рішення облради незадовільною – чи то Олега Сала, чи то Миколи Азарова – депутати також не змогли зійтися. Лунала й пропозиція звернутися до Кабміну із проханням врахувати зауваження облради до угоди з «Шевроном» - але вона також виявилася безплідною.
Врешті півтори години цієї «роботи» призвели лише до того, що проект рішення відправили на доопрацювання. І після цього депутати… так, пішли на ще одну перерву. Формально – десятихвилнну, реально – на п’ять хвилин довшу.
Цього часу також виявилося недостатньо, щоб депутати набралися сил і натхнення для роботи. Ще годину вони потратили на те, щоб поговорити про скорочення бюджету Львівщини на понад 350 млн грн, зумовлене нещодавно прийнятими у парламенті «антикризовими» законами. Здавалось би, нехай і непопулярна, але формальність – не те, щоб в Львівської облради в цьому питанні був реальний вибір. Але, всупереч усьому здоровому глузду, після тривалої балаканини цей проект рішення в цілому підтримав лише 41 депутат (це – при тому, що під час голосування за основу 60 голосів «за» таки знайшлося).
А далі – знову перерва, цього разу – обідня, на годину.
Під час її оголошення було дуже чітке відчуття, що після обіду ніякого продовження засідання не буде. Депутати облради вже не один раз їли на обід щось настільки важке, що донести це назад в сесійну залу для них виявлялося неможливим завданням. І цього разу це відчуття виявилося цілком вірним.
Засідання мало відновитися о 14:45. Однак станом на 15:00 в сесійній залі було максимум три десятки депутатів. Петро Колодій почекав ще декілька хвилин, та й повідомив, що в засіданні оголошується… перерва. Про час відновлення роботи, мовляв, буде повідомлено додатково.
Ось і все засідання. Результатом якого, в принципі, виявилося лише одне велике запитання: «Що це було?».
Замість відповіді на нього згадується невелика дискусія у соціальній мережі Facebook, яка відбулася між мною та депутатом обласної ради від УДАРу Олександром Старовойтом ще в березні. Тоді обранець доводив, зокрема, те, що, навіть якщо в країні неординарна ситуація, Львівська облрада мусить працювати. «За неординарних умов відповідальні люди, перш за все, ще більш ретельно виконують свої обов’язки, а не ахають і охають. Особливо ті, від яких дійсно залежить розрулення ситуації», - написав він тоді.
Власне із цим твердженням Старовойта (який, заради справедливості, був 8 квітня у сесійній залі одним із небагатьох, хто проявляв бодай якусь активність) цілком можна погодитися. Тим більше, що ситуація складна не лише в цілому в країні, але й зокрема у Львівській області. У порядку денному поточної сесії після засідання, в якому було більше перерв, ніж роботи, «зависло» понад 30 питань.
Але Львівщина, очевидно, почекає. Депутати мусять домовлятися, депутати мусять відпочивати. Адже раптом – вибори, а вони – втомлені і без домовленостей?
Данило Мокрик, ZAXID.NET