У «Львівській політехніці» створили «Lviv Tech StartUp School», яка має на меті допомогти талановитим студентам перетворювати їхні інноваційні ідеї у бізнес-проекти. Сильною стороною школи має стати акцент на інженерному напрямку. Про проект ZAXID.NET розповів організатор школи Назар Подольчак.
«Ми створили цю освітню платформу, щоб активізувати процес інновацій, щоб вони з’являлися частіше, і щоб молодь створювала продукти, які будуть цікавими на локальному та глобальному ринку», – зазначив він.
За його словами, учасниками стартап-школи можуть бути не лише майбутні інженери, але й студенти інших спеціальностей: розробники програмного забезпечення, архітектори, дизайнери, екологи. Головним критерієм відбору є їх бажання створювати інновації та висока вмотивованість.
Щоб виявити ініціативне коло молодих інноваторів, для студентів «Львівської політехніки» оголосили конкурс з розробки мобільного додатку «Clickers». Він має забезпечувати зворотній зв’язок із викладачами під час навчання. Передбачено, що через додаток студенти сигналами зможуть оцінювати рівень розуміння викладеного матеріалу, ставити питання для уточнення матеріалу, а викладач зможе корегувати план викладання. Мотивують студентів і матеріально – за перемогу у цьому конкурсі визначено приз у 10 тис. гривень.
Стартап як перший бізнес-проект
Навчальний курс у школі розпочнеться наприкінці березня. Студенти відвідуватимуть лекції, які мають допомогти їм розвинути підприємницькі навики, планувати свої бізнес-проекти та етапи їх втілення.
«Робота над бізнес-проектом передбачає спершу пошук і кристалізацію ідеї, яка відповідає потребам ринку. Далі необхідно забезпечити перехід від ідеї до продукту, знайти джерела фінансування для створення такого продукту, потім необхідно реалізувати стратегію його комерціалізації – виведення на ринок чи пошук інвесторів», – зазначив Назар Подольчак.
Професійні тренери допоможуть студентам у формуванні команд стартапів, налагодженні внутрішньої комунікації, розробці маркетингових стратегій тощо.
За словами Подольчака, щоб надихати студентів, до школи запрошуватимуть випускників «Львівської політехніки», які пройшли шлях від винахідників до успішних підприємців, відомих в Україні і світі.
Ментором школи, зокрема, буде виконавчий директор стартапу LaMetric Назар Білоус. Він разом із Дмитром Бариським розробили смарт-годинник із мультифункціональним діодним дисплеєм, який відображає і озвучує різноманітну корисну інформацію, зокрема показники пристроїв розумного дому, оновлення у соцмережах, тощо.
Назар Білоус може розповісти, як технологічний старап здобув успіх на платформі Kickstarter (фото Дмитро Бариський/Twitter)
Спілкуватися з молоддю буде також Ігор Пастернак, колишній львів’янин, який починав свою технічну творчість із розробки безпілотних аеростатів невеликих розмірів, а після розпаду СРСР виїхав до США та заснував компанію Aeros, що є провідним виробником промислових аеростатів і дирижаблів у світі. До слова, найамбітніший проект компанії – 200-метровий дослідний зразок Aeroscraft з вантажопідйомністю 500 тонн, що удвічі більше ніж в літака «Мрія».
Ігор Пастернак допоможе студентам ставити перед собою найамбітніші цілі (фото Юлії Буняк/ForumDaily)
Простір розвитку
У вересні для потреб школи у навчальному корпусі «Політехніки» на вул. Колесси,2 відкриють просторий «коворкінг». Молодь зможе працювати тут над своїми проектами безкоштовно.
Зараз тут проводять ремонти, які мають завершитися у серпні. До осені збираються обладнати навчальний простір необхідною технікою. Крім цього тут створять навчальні лабораторії.
Будинок на вул. Колесси, 2 після ремонту стане резиденцією Lviv Tech StartUp School (фото Мирослава Пархомика/ZAXID.NET)
«Першою плануємо відкриття інженерної лабораторії, згодом будуть створені окремі лабораторії з ІТ, архітектури, інші», – зазначив Подольчак.
Інженерну лабораторію створюють у співпраці із міжнародною інвестиційною компанією «Noosphere Ventures» у межах проекту Noosphere Engineering School. Такі лабораторії діють у Дніпропетровському національному університеті, у Київському політехнічному університеті та Національному університеті ім. Т.Шевченка. Дніпровська інжинірингова школа зарекомендувала себе двома відомими стартапами: «ArtOS» – комплекс автоматизованого управління артилерійським вогнем для АТО, яку взяли на озброєння у кількох частинах Збройних сил, та додатком «My Police» для обміну повідомленнями з поліцією, що скоротив час реагування на виклики у Дніпрі.
В Інжиніринговій школі у Дніпрі студенти створюють роботи, дрони та корисні ІТ-програми (фото Мирослава Пархомика/ZAXID.NET)
Представник «Noosphere Ventures» Михайло Рябоконь розповів, що нові ІТ-програми, мобільні додатки, software-продукти з’являються частіше, ніж стартапи у сфері інженерії, оскільки для створення hardware-продуктів необхідні не лише знання і відчуття запиту суспільства на інновацію, але й виробнича інфраструктура.
За його словами, в інженерній лабораторії любителі «заліза» матимуть широкі можливості для технічної творчості. Вони зможуть створювати прототипи своїх розробок та проводити їх випробовування.
«Ми зацікавлені у появі якісних стартапів у сфері інженерії, в які можна було б інвестувати. Для цього необхідно розвивати молодь. Необхідно, щоб відбулася трансформація у свідомості студентів. В Україні студенти університетів старших курсів лише хочуть започаткувати свій перший бізнес, у той же час у США чи не половина старшокурсників уже є стартаперами, вважають себе бізнесменами-початківцями. Нам необхідна ця якісна трансформація», – зазначив Михайло Рябоконь.
***
Учасники «Lviv Tech StartUp School» мають гарну можливість випробувати свої сили: оголошений конкурс зі створення онлайн-платформи для краудфандингової діяльності.
«Ми хочемо, щоб наша освітня платформа мала повний цикл: студенти матимуть умови для навчання, для практичної роботи над своїми розробками, а на етапі готового продукту матимуть можливість шукати потенційних інвесторів через нашу краудфаундингову платформу», – прокоментував Назар Подольчак.
За його словами, партнер університету, німецька копанія Hoffmann and partner готова профінансувати розробку платформи, а «Політехніка» виведе її на український ринок. Розробники за перемогу у конкурсі отримають 14 тис. грн.