Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету закликає делегітимізувати закон “Про засади державної мовної політики” через Конституційний суд України.
Про це йдеться у зверненні Вченої ради, оприлюдненому у зв’язку з тим, що минув рік з часу прийняття мовного закону.
«Цей закон став черговою спекулятивною спробою Партії регіонів укупі з комуністами врятувати власний збанкрутілий політичний рейтинг напередодні парламентських виборів», - йдеться у зверненні.
За словами науковців, закон спровокував брутальний наступ на українську державну мову.
«Міністр освіти і науки отримав повний карт-бланш на реалізацію своїх українофобських стратегій. Відтак зі шкільних програм з історії для п’ятикласників вилучено поняття «Українська держава», «Київська держава», а також імена Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Грушевського. Під час підсумкової зовнішньої атестації випускникам середніх шкіл замість Івана Дзюби, Євгена Сверсюка, Івана Світличного було запропоновано завдання про Щорса та інших міфологічних персонажів совєтської історії», - зазначено у зверненні.
Також філологи закликають консолідувати громадські сили на відвоювання інформаційного простору та якнайширше використання правового поля для ефективного запобігання «кожному, навіть найменшому українофобському прояву як в Україні, так і поза її межами».
На думку науковців, потрібно промоніторити рішення і вчинки українських політиків та урядовців на антиукраїнськість, і внести їх прізвища до символічної “книги національної ганьби”. Міністра освіти Дмитра Табачника закликають усунути з посади, а всіх державних службовців – атестувати на знання державної мови.
Також серед пропозицій Вченої ради вказано таке:
– запровадження ефективного механізму заборони потрапляння на український культурний ринок відвертої українофобської кінопродукції, низькопробної московської попси;
– публічна відмова представників інтелектуальної еліти від участі у роботі Гуманітарної ради при Президентові України через цілковиту владну підконтрольність та лакейську прислужливість цього дорадчого громадського органу;
– встановлення обов’язкої відповідальності аж до позбавлення права на громадянство України для тих осіб, які публічно називають послуговування державною українською мовою як вияв фашизму.
Як інформував ZAXID.NET, 3 липня минулого року Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики». 13-19 серпня статус регіональної російській мові надали обласні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська, Херсонська, а також міські Ізмаїльська, Одеська і Севастопольська ради. 20 серпня статус регіональної російській мові надала Харківська міська рада, 21 серпня - Миколаївська і Херсонська. Угорська мова стала регіональною у місті Берегово (Закарпаття), молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області. 29 січня колегія суддів КСУ відмовила у відкритті провадження за зверненням Львівської міськради про офіційне тлумачення ряду положень мовного закону, однак суд відмовився трактувати закон.