Щелепно-лицеві хірурги Центру «Незламні» (Unbroken) та пластичні хірурги Центру естетичної медицини Першого ТМО Львова провели надскладну операцію 63-річній мешканці Рубіжного, зовнішність якої понівечив російський боєприпас. Вони вперше в Україні провели операцію з пластики м’язів обличчя. До неї ретельно готувалися місяць, консультувалися з французькими спеціалістами. І у результаті пацієнтка знову може усміхатися.
63-річна Наталія Аполькова – мешканка Рубіжного, що на Луганщині. Після початку повномаштабної війни в її будинок прилетів ворожий снаряд. Дрібні уламки посікли усю верхню частину тіла, зокрема, й обличчя. Через важку мінно-вибухову травму у неї виник лицевий параліч. М'язи перестали виконувати свою функцію і вона не могла виражати емоції. Жінка соромилася свого вигляду, тож звернулася по допомогу до спеціалістів центру «Незламні», повідомили у медзакладі.
Місяць хірурги Центру готувалися до оперативного втручання – міопластики лицевого паралічу, аби повернути пацієнтці можливість виражати емоції. До складу мультидисциплінарної команди увійшло понад десять спеціалістів: щелепно-лицеві, реконструктивні та пластичні хірурги, неврологи, нейрофізіологи, лікарі функціональної діагностики та фізичної реабілітаційної медицини, дерматологи. Консультували команду й французькі лікарі.
Під час підготовки спеціалісти ретельно обстежили всі пошкоджені м’язи обличчя і з’ясувати, який із них можна перемістити в ділянку, щоб відновити міміку. І зійшлися на думці, що треба перемістити скроневий м'яз.
«Ми з онкопластичним хірургом Русланом Салинко відділили скроневий м'яз, спустили до кута рота і підшили його до м язів, щоб відновити функцію та симетрію лиця. Така операція складна тим, що в ділянці обличчя є багато небезпечних анатомічних структур, пошкодження яких може нести навіть ризик смерті. Тому кожен етап операції так ретельно планувався заздалегідь», – каже, щелепно-лицевий хірург Олег Ковтуняк.
Операція тривала шість годин та пройшла успішно. Наступного дня пацієнтка вже займалася з терапевтом мови та мовлення, аби заново опанувати міміку обличчя. Попереду на неї чекає реабілітація, яка триватиме цілий рік. Та жінка не натішиться результатом – вона знову може усміхається.