Пластикові вікна давно стали невід’ємною частиною будівель історичного центру Львова. І те, що люди спотворюють унікальні фасади кам’яниць рідного міста, здається, нікому не заважає.
Кожен виправдовує свої дії неспроможністю оплатити виготовлення «коректних» для неповторної архітектури будинків зони ЮНЕСКО вікон економією, енергозбереженням, постійними витратами на ліки через холод у помешканнях. Апелювати до свідомості власників нерухомості у центральній частині міста практично неможливо - ні письмові звернення про потребу погоджувати заміну вікон, рознесені працівниками ЛКП до кожної квартири, ні рішення виконавчого комітету Львівської міськради, ні штрафні санкції жодних результатів не дали. Натомість постійне збільшення цін на газ для багатьох стали аргументом, який дозволяє «творити» із пам'ятками архітектури світового значення все, що заманеться.
Нещодавно, прогулюючись площею Ринок, побачила, що культурну спадщину спотворюють навіть ті, кому не лише за посадою, а й за покликанням призначено її оберігати. Оглядаючи будинок на площі Ринок, 6, який за своє історичне «життя» отримав безліч назв (Палац Корнякта, Королівська кам'яниця, Італійський дворик, а з 1908 року -Львівський історичний музей), побачила, що перлину - архітектурну, туристичну, історичну - оновили для майбутніх поколінь «євровікнами». По-перше, вікна кольору дитячої несподіванки, нехай і виготовлені з «модного євробрусу», як на мене, дисонують із світлим фасадом будівлі, по-друге, видається, що після п'ятихвилинного інструктажу навіть я встановила б їх значно краще і з меншими ушкодженнями, ніж це зробили «професіонали», яким заплатили за ці шість «євровікон» немалі гроші.
Як прийшло у голову працівникам МУЗЕЮ так утеплювати приміщення? Якщо це роблять «охоронці» культурної спадщини, то як можна апелювати до пересічних львів'ян?
Директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський у коментарі ZAXID.NET зазначив, що жодних докорів сумління стосовно встановлення таких вікон не відчуває. Це, на його думку, найкращі вікна, які музей зміг поставити за гроші, зароблені власною діяльністю. Єдине, з чим погодився директор музею, - проводити роботи зі встановлення можна було краще, але «це робила фірма». А чому за тим, як проводила роботи фірма, ніхто не слідкував? Чому, як повідомила начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, жодного погодження на проведення таких «реконструкцій» отримано не було, а вікна встановили із порушеннями пластики фасаду? Про те, що віконні конструкції виготовлено без збереження будь-яких рельєфів і поділу самого вікна, вже і не йдеться.
Богдан Чайковський апелює до того, що погодження музей таки отримав, але в усній формі. Наголошує, що замінювати нові, нормальні вікна ніхто не збирається. Така позиція, м'яко кажучи, дивує: не віриться, що директор музею, якому підпорядкований і палац Бандінеллі на площі Ринок, 2, де роботи з реконструкції фасаду проведено без видимих недоліків, не бачить порушень у випадку із Королівською кам'яницею: «Питання по площі Ринок, 2 вирішувалося у комплексі реконструкції всього будинку. Тут ми зробили практично все, що могли».
Як розповіла Л. Онищенко, під час заміни вікон у львівських архітектурних пам'ятках суттєвою є проблема виготовлення дороговартісної проектної документації. Наприклад, як каже начальник управління, виготовлення документації на заміну вікон на проспекті Шевченка 17-19, де розташована прокуратура Львівщини, коштуватиме 90 тис. грн: «Місто виділило на заміну вікон у цій споруді 150 тис. грн, а 90 тис. грн треба заплатити за проект. На заміну вікон залишається 60 тис. грн. А ці роботи необхідно провести негайно, бо старі вікна є небезпечними для життя мешканців. Моя пропозиція щодо заміни вікон проста - треба доплачувати різницю між сумою, яку може витратити мешканець на пластикове звичайне вікно, і вартістю вікна, яке має бути у конкретному будинку, інакше ми нічого не змінимо».
Проте не завжди все залежить від грошей. «За кошти, які було витрачено на виготовлення вікон для Палацу Корнякта, можна було замовити звичайні конструкції з дерева, які, коли їх робить хороший майстер, також добре зберігають тепло. Встановлення «некоректних» вікон нищить загальний образ будинку, відчуття старовини. Виникає почуття штучності, неприродного вкраплення. Йдеться не про те, що це дерев'яне вікно, йдеться про пластику конструкції. Навіть із пластику можна виготовити вікно з усіма рельєфами, фігурним вирізами тощо. І, знову ж таки, у нас ніхто не приділяє уваги тому, що скло, яке є у нових вікнах, не є природнім для старовинних будівель, воно віддзеркалює сусідні споруди і цим спотворює фасад. Це видно, наприклад, по будинку на площі Ринок, 3», - говорить президент благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова» Андрій Салюк, із яким ми оглядали вікна площі Ринок. За словами А. Салюка, слідкувати за такими діями має управління охорони історичного середовища міста: «При управлінні є комунальне підприємство, яке би могло за низькими цінами виготовляти паспорти фасадів».
Паспорти фасадів потрібні, зокрема, для того, щоб людина могла зорієнтуватися у питанні, які вікна встановити у своєму будинку. Але іноді достатньо здорового глузду, щоб вийти з власного помешкання, оглянути фасад, рельєфи і колір вікна та зробити відповідне замовлення. Як приклад можемо навести будинок на площі Ринок, 30, де мешканці останнього поверху без будь-яких паспортів замовили адекватні до їх кам'яниці вікна зеленого кольору.
Андрій Салюк натомість каже, що у місті треба створити службу, яка надаватиме мешканцям консультаційні послуги щодо того, які вікна з якого матеріалу встановлювати у їхньому будинку.
Як побороти «хворобу» вікон, які псують зовнішній вигляд будинків, відповісти складно. Попри погрози демонтажу незаконно встановлених вікон таких прецедентів наразі немає. Заступник голови Галицької районної адміністрації міста Львова Володимир Калимон повідомив, що 2008 року було лише одне рішення суду про демонтаж незаконно встановлених вікон: «Безліч справ є у судах, але штраф у 51 грн не є аргументом для мешканців». За словами Л. Онищенко, незабаром мають замінити пластикові вікна на площі Ринок, 3.
Однак замінювати вікна і повторно пошкоджувати фасад будівлі - не найкращий вихід, хоча значній частині львівських пам'яток доведеться пережити цю процедуру, а владі - знайти додаткові кошти на реконструкцію пошкоджень. «У Талліні нікому просто в голову не прийде встановити на площі Ринок пластикове вікно, ця ідея просто не виникне в свідомості людей», - наголосив, підсумовуючи нашу розмову, А. Салюк.
Тут вам не Таллін.