У Музеї історії релігії товариство "Зелений Хрест" скликав на семінар музейників Львівщини та Івано-Франківщини, а також людей із фізичними обмеженнями. Тренери пропонують теорію і практичні заняття.
Для незрячих замало послухати про історію експонату, їм ще треба описати цю річ.
"Екскурсовод має звертати увагу на дрібниці, чи описує картину, чи приміщення, чи будинок, нам дуже важливі подробиці. Тому чим більше подробиць, тим краще ми собі уявляємо експонат", - зауважив незрячий Роман Мацків.
"Можна попросити музейників продемонструвати експонат на доторк. Втім більшість речей у музеї заборонено чіпати. Тому наші колеги із Польщі роблять міні-копії експонатів спеціально для того, щоб незряча людина змогла відчути, що це таке. Наприклад, за кордоном Собор Паризької Богоматері має міні-копію. Осягнути велике не можливо, а відчути на доторк - це зовсім інакше", - розповів голова товариства "Зелений Хрест" Олександр Волошинський.
Із нечуючими теж треба по-особливому поводитися. Під час такої екскурсії можна обійтися без сурдоперекладача, бо часто такі люди читають по губах. Тому екскурсовод повинен мати чітку артикуляцію. Для людей із обмеженими фізичними можливостями, як на візках, бажано, аби у музейних залах підлога була не слизькою та без порогів, двері не вужчі 90 см і був пандус або ж окремий вхід.
"Часом пандус у пам'ятках архітектури виглядає неестетично. У таких випадках варто зробити альтернативний вхід для візочників, але це має бути добре промарковано", - вважає координатор програми "Безбар'єрна Україна" Ярослав Грибальський.
Також днями підписано угоду про співпрацю польських та українських музеїв у роботі з людьми із фізичними обмеженнями. Створять коаліцію "Музеї без бер"єрів", до якої приєдналися найбільші музеї Львова.
"У жовтні у Львівському історичному музеї має відбутися практична конференція, це найперший крок після підписання цієї угоди. Працівники наших музеїв, які ведуть екскурсії, набиратимуться практичного досвіду", - пояснив директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць.