На Грибовицьому сміттєзвалищі запрацювала нова система очистки фільтрату. Її розробили науковці «Львівської політехніки» спільно з колегами з Львівського університету ім. Івана Франка. З її допомогою працівники очищуватимуть фільтрат, який понад півстоліття утворювався на полігоні твердих побутових відходів. Технічна розробка нової станції тривала понад рік. А над теоретичною частиною працювали ще від 2016-го, коли трапилася трагедія на Грибовицькому полігоні.
Розроблена установка складається з кількох ємностей для фільтрату, трубок та насосів. Та головне — не зовнішній вигляд, а практична ефективність, кажуть львівські науковці. Вони описують принципи роботи їхнього пристрою: перший етап — біологічне очищення. Тут рідину збагачують повітрям. Його авторами є колектив з «Львівської політехніки». А от другий етап розробили науковці з ЛНУ ім. Івана Франка. Тут до речовини додають реагенти.
«Ми це об’єднали в одну таку комплексну технологію. На цій установці розміщена модель такої технології, на якій ми досліджуємо оптимальні стадії перебігу отих стадій: першої і другої», — пояснює завідувач кафедри екології «Львівської політехніки» Мирослав Мальований.
«Стадія аеробного очищення, плюс стадія реагентного очищення дає найкращі результати. Результати такі, що після очистки цими двома стадіями можна викидати ці фільтрати у систему водовідведення», — додає доцентка кафедри фізичної та колоїдної хімії ЛНУ ім. Франка Лідія Бойчишин.
Конструкція проста, але надійна. А ще — дешева в обслуговуванні, кажуть розробники. Бо фільтрат потрібно лише збагачувати киснем і додавати туди реагенти.
«Це щось середнє між лабораторною і повномасштабною промисловою установкою. Продуктивність цієї установки номінальна – 400 л на добу. Вона є прототипом натурної установки продуктивністю 10 м3 на добу», — каже доцент кафедри гідротехніки «Львівської політехніки» Володимир Жук.
Розроблена станція працюватиме спільно з потужними установками німецького виробництва. Ці два контейнери за добу переробляють 300 м3 небезпечної рідини. За рік роботи такої установки вдалося повністю осушити кілька озер фільтрату, але залишилося останнє та найбільше озеро.
«У нас є озеро, з якого ми двома насосами перекачуємо фільтрат на оці установки. Вони працюють паралельно, 24 години на добу. Фільтрат трубами подається на фільтри. Вони очищають вже ідеально, прямо до показників, які в нас хоче водоканал, показників, які має водопровідна вода», — розповідає начальниця станції очистки фільтрату Лілія Житняк.
Та установки для очищення фільтрату — лише частина великої рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, перший етап якої вже виконали на понад 65%.
«Ми готуємо тіло полігону до правильної консервації. Крім того, ми проводимо дегазацію і очистку фільтрату. Зараз підрядник завершує укладання матеріалу, який унеможливить проникнення дощової води в тіло полігону. І тим більше це зменшує утворення фільтрату», — підсумовує керівник ЛКП «Зелене місто» Тарас Калужний.
Фільтрат активно очищуватимуть до кінця технічної рекультивації полігону. У цьому допомагатиме й розробка львівських науковців. А її повномасштабна промислова версія працюватиме на одному з інших сміттєвих полігонів України.