Марганець, нікель, кадмій, цинк, титан – це далеко не всі елементи таблиці Менделєєва, які є у батарейці. Досі вважалось, що один пальчиковий акумулятор забруднює 20 кв. м землі. Та ці дані не мали наукового підґрунтя. Змінити це вирішили у всеукраїнському русі «Батарейки, здавайтеся!». Ініціаторки відібрали на своєму складі найпоширеніші енергоносії і віддали в лабораторію «Львівської політехніки».
Місяць акумулятори досліджували в лабораторії кафедри екологічної безпеки «Львівської політехніки». Експеримент ставили на соляних та алкалінових акумуляторах. Спершу з’ясували їх вміст.
«В основному в неї є цинковий електроліт і нікелевий наповнювач. Ми будемо використовувати саме нікелевий наповнювач для експерименту. Ставимо зовсім небагато нашого матеріалу для дослідження», – розповідає асистентка кафедри екологічної безпеки НУ «Львівська Політехніка» Анна Гивлюд.
Спеціальний аналізатор показує незначну кількість натрію, магнію, сірки, фосфору, калію та титану всередині батарейки.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати«Це в межах похибки, ми можемо про нього не судити. Але очевидність нікелю, присутність заліза, марганцю і цинку, можна вже сказати про ці недопустимі межі, які можуть попадати у навколишнє середовище», – говорить провідна спеціалістка кафедри екологічної безпеки «Львівської політехніки» Надія Коваль.
Далі науковиці впродовж п’яти днів у колбах настоювали воду, де була ціла батарейка та розрізана. Нею поливали насіння крес-салату, яке висадили у пропарений ґрунт. Повністю зійшла рослина полита звичайною водою. А от вода з батарейками лише вбила салат.
«Найгірший результат – це батарейки з пошкодженим корпусом, чому ми дійшли до того, що це розглядали під мікроскомо, бо росту як такого не було, тобто пагінці в нас не виросли взагалі», – каже асистентка кафедри екологічної безпеки «Львівської Політехніки» Марія Руда.
Знаючи ступінь розповсюдження елементів батарейки на певну площу з допомогою математичного моделювання екологи дізнались про шкоду енергоносія у навколишньому середовищі.
Результати дослідження, яке провели науковці приголомшили. З’ясувалось, що одна пальчикова батарейка, яка є точно у кожного із нас отруює 16 м2 землі. Це означає, що у такому ґрунті не можуть рости навіть бур’яни і потрібно щонайменше 50 років аби така земля відновилась.
Це дослідження у політехніки замовив всеукраїнський рух «Батарейки здавайтеся!». Вже п’ятий рік вони збирають такі відходи з усієї України. Розповідають із переробкою самі не впораються, бо це надто дорого.
«В Європі переробку батарейок організовують їх виробники, а держава їх просто змушує робити за законом. Вони закладають ці витрати у свої витрати і створюючи організації розширеної відповідальності виробників, оплачують збір і переробку батарейок», – прокоментувала голова руху «Батарейки, здавайтеся!» Любов Колосовська.
На таку ж схему із «Батарейки здавайтесь!» погодились дві мережі – «Ватсонс» та «Епіцентр». Наступного року вони відправлять на переробку за свій кошт 55 тонн акумуляторів. Та це лише 2% від річного імпорту.
«Бюджет цього проекту буде формуватись з доходів нашої компанії, з доходів компанії постачальників ну і представників компаній виробників», – додав представник мережі «Епіцентр К» Ігор Дембінський.
Тож невдовзі старі батарейки можна буде викинути й у магазинах «Епіцентр» та «Ватсонс». Також у Львові є міська програма. Акумулятори приймають в районних адміністраціях, ЛКП та школах.