30 вересня у Львові в книгарні « Є» зустрілись відомі львівські перекладачі, які розповіли слухачам про перекладацьку справу та про те, над чим зараз працюють. Модерував зустріч Анатолій Івченко, перекладач, редактор видавництва «Урбіно». За його словами, зараз помітний прогрес у перекладацькій справі.
"Зараз в Україні видають понад 1500 перекладних видань. Втім, левова частка з них—це переклади з російської. Адже в Україні 5 великих видавництв належить росіянам. Якщо говорити про словники, то ми маємо лише 36 мов, з яких Україна має словники. Але радує те, що за всі хороші книжки беруться львівські перекладачі і роблять свою справу вони досконало".
Запросили на зустріч п’ятьох перекладачів. Наталя Іваничук - відома перекладачка з норвезької, шведської та німецької. У її доробку 40 книг. Останній друкований переклад—"Замок в Піренеях" норвезького письменника, гостя минулорічного форуму видавців, Юстейна Гордера. Як стверджує Наталя Іваничук: "після "Помаранчевої дівчинки"--це наступна рівнознакова книжка". Зараз перекладачка працює над повістю Бйорнстьєрне Бйьорнсона. До 100-річчя письменника готує переклад його повісті.
"У 1986-му повість переклала метр Ольга Сенюк. Я розумію, що ризикую, конкуруючи з таким генієм перекладу", - зізнається Наталя Іваничук. Перекладачка запевняє, що вже 26 листопада у видавництві " Піраміда" вийде повість "Весільний марш" Бйорнстьєрне Бьорнсона.
Мар’яна Прокопович—не менш відома львівська перекладачка. Зараз активно працює над італійсько-українським словником та перекладає Чезаре Павезе. Нещодавно переклала "Гепард" Джузеппе Томазі ді Лампедуза. " Його в книгарні вже розкупили . Я сама не встигла ще побачити його. Втім, сам роман є дуже актуальний для України. А загалом він про Італію кінця 19 століття, після об’єднання".
Божена Антоняк — відома перекладачка не менш відомого Марека Краєвського.
"Я перекладаю переважно популярну літературу, я цього не боюся і не соромлюся. Перекладати – нелегко. Ось вчора задумалась, як перекласти "мохерові берети", так щоб не викидати лексику і не втратити колориту. Виявилось, що це означення – заангажовані бабусі пенсійного віку. З цим висловом у Польщі був пов'язаний цілий молодіжний рух", – зазначила Божена Антоняк. Зараз перекладачка працює над новим романом Ольги Токарчук, який обіцяє видати наступного року.
Маріанна Кіяновська перекладає винятково поезію. " Можливо, я зараз скажу єресь, але я не є самостійним перекладачем, у мене немає відповідної освіти, а лише український філолог. Я маю переклади з 8-ми мов, понад 20 публікацій. Але пишу переважно для шухляди. І тільки цього року я дебютувала з книжкою "Пташине радіо" Юліана Тувіма" зізнається перекладачка.
Віктор Дмитрук перекладацькою діяльністю займається понад 13 років. Перекладає з англійської і польської. Доробок – 20книг. "Мої переклади Збігнєва Герберта і Віслави Шимборської були першими в Україні. Своєю заслугою вважаю переклад "Спокути" Іена Мак’юена", – зізнається перекладач. Останнім перекладом Віктора Дмитрука був роман ірландської письменниці "Угамуйте мене". Наступного року у видавництві "Кальварія", в якому друкується перекладач, вийде повість Магдалени Туллі "Сни і камені".
Модератор Анатолій Івченко зазначив: " Ми часто чуємо: ой який гарний письменник. Але читач насправді читає роботу перекладача. Заслуга української школи перекладу – надзвичайна увага до оригіналу".
У планах Анатолія Івченка – створення асоціації львівських перекладачів.