За нові робочі місця для переселенців можна буде отримати компенсацію. Таку норму внесли в законодавство. Механізму її дії поки що нема, однак держава, за умови, що працедавець забезпечить йому зайнятість хоча би на рік, готова компенсувати бізнесу піврічну зарплату працівника-біженця.
«Йдеться про створення нових робочих місць для офіційно реєстрованих безробітних. Підприємці можуть отримувати компенсації в розмірі відрахувань і витрат на заробітну плату. Тим, кого зацікавить ця законодавча норма, слід звертатися до нас», - наголосив директор Львівського міського центру зайнятості Олег Рісний.
Як непросто знайти роботу у Львові, перевірив на собі кримчанин Меджит. За освітою хлопець зубний технік та працевлаштуватися за фахом навіть не мріяв. Шукав будь-який заробіток.
«Спочатку я шукав в Інтернеті, потім зрозумів, що це не те, що мені треба, і почав шукати серед оголошень. Заходив у всі місця, де було написано: шукаємо продавців чи робітників. Залишав анкети. У деяких, щоправда, мені казали: ми не беремо на роботу переселенців», - розповів колишній житель Судака Меджит Сеіт-Аблаєв.
Врешті Меджит влаштувався продавцем одягу. Та із заробітком щастить не всім біженцям. Згідно з офіційною статистикою, роботу знаходить лише кожен п’ятий. За останні півроку у Львові в центр зайнятості звернулися понад 600 мігрантів, а роботу знайшли лише 65. Отож держава вирішила допомагати таким людям.
Переселенці мають великі сподівання на прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб».
«Зараз ми контактуємо із Європейською бізнес асоціацією, із Данською бізнес асоціацією, вони звикли працювати у правовому полі і вони дуже зацікавлені цим законом. Ці півроку компенсації їм гарантують, що вони зможуть якісно навчити персонал», - розповіла голова ГО «Кримська хвиля» Оксана Новікова.
Фахівців готові приймати і без компенсації, запевняють львівські роботодавці. Втім люди зі сходу шукають більшої зарплатні, аніж місцеві.
«У нас на підприємстві немає жодного біженця і не тому, що маємо якісь застереження до них. Чесно кажучи, мене зовсім не цікавить статус працівника, тільки його професійні навички. Час від часу такі люди приходять, цікавляться умовами, зарплатою, але не залишаються, хоча в нас повністю біла зарплата, весь соціальний пакет. Але, наприклад, якщо людина платить 2-3 тисячі гривень за оренду житла, то тих 4-5 тисяч, які ми можемо запропонувати, її не врятує. Це буде на межі виживання для неї», - розповів голова комітету Данської бізнес асоціації Олег Яницький.
«Тому найкращою допомогою від держави була би організація місця проживання для таких людей: або облаштування гуртожитків, або будівництво якогось тимчасового житла. Це було би набагато дієвішим, аніж, наприклад, такий закон, адже тут може бути безліч зловживань», - додав він.
Тим часом, найлегше працевлаштуватись кваліфікованим робітникам. Затребувані і фахівці ІТ. А от для менеджерів та працівників бюджетної сфери вакансій майже нема.