Шахтарі знову їдуть до Києва аби отримати фінансування на відновлення обсягів виробництва, які істотно обвалились та виплати заробітної плати. Виділення одного мільярду гривень для вуглепрому передбачено у законопроекті нардепа Михайла Бондаря. Аби депутати таки прийняли цей закон, 6 вересня гірники збираються пікетувати Верховну Раду. Вирушають на пікет і шахтарі з «Львіввугілля». Окрім постійних затримок зарплати, вони зіткнулись з новою проблемою: на підприємстві зупинились три лави, а на запуск нових нема коштів. Відтак видобуток вугілля тут впав вдвічі, а це суттєво погіршує і без того складне становище шахтарів та є загрозою для роботи теплових електростанцій.
«Наші шахти збиткові через те, що обладнання на них має по двадцять років. Відповідно собівартість видобутку значно вища, ніж 1380 грн, за якою закуповують вугілля. Подекуди вона сягає 5000 грн за тонну. Через це і виникає ситуація, що без держпідтримки нема чим платити заробітну платню, тому що коштів отриманих за видобуте вугілля не вистачає. А попереду ще модернізація, треба закупляти ліс, підшипники, паливо-мастильні матеріали. Ситуація дуже невтішна», – каже Михайло Бондар. За його словами, прийняття закону принаймні до кінця року вирішить проблему з виплатою зарплати 55 тисячам гірників, що працюють на державних шахтах. Окрім того, у них з'явиться можливість придбати необхідне обладнання та засоби індивідуального захисту. Так, за підрахунками профспілок Червонограда, якби «Львіввугіллю» виділили хоча б 10 мільйонів гривень, це дозволило б запустити нові лави та наростити видобуток.
Збільшення видобутку вугілля хоча б на рівні червня важливе не лише для самих шахтарів. Так, від роботи копалень безпосередньо залежить і робота збагачувальних фабрик. Скажімо, Червоноградська збагачувальна фабрика через падіння видобутку змушена працювати на половину потужності.
«Якщо минулого місяця ми переробили 130 тис тонн вугілля, то в цьому місяці лише 62 тисячі, – каже голова профспілки Червоноградської вуглезбагачувальної фабрики Наталія Барна. – Якщо останні два місяці ми мали можливість збільшити об’єми переробки і завдяки цьому зменшили заборгованість по зарплаті на рівні квітня місяця, то тепер знову будуть проблеми».
Та найбільшу загрозу скорочення видобутку вугілля несе енергетичний стабільності держави. Адже на сьогодні саме теплові станції виробляють основну частину електроенергії в країні, оскільки значна частина атомних енергоблоків виведені на планові та аварійні ремонти. За словами міністра палива та енергетики Ігоря Насалика, цього літа навантаження на ТЕС було на 20% більшим, аніж взимку.
«У червні, липні і серпні ми спалювали понад 100 тис. тонн вугілля, в той час, коли взимку при температурі -17 і більше спалювали всього 70 тис. тонн». З огляду на це, у другому півріччі цього року українським ТЕС знадобиться 14,3 млн тонн вугілля, а це на 1,8 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак чи зможуть гірники без належного фінансування забезпечити потрібні обсяги видобутку? Михайло Бондар не виключає, якщо з бюджету не виділять додаткових коштів на підтримку державних шахт, то уже найближчим часом стоятиме питання про експорт не лише антрациту, а й вугілля газової групи. Або доведеться вдаватись до віялових відключень електрики.