Сьогодні, 15 вересня, напередодні 70-річчя приходу в Галичину радянських військ в Українському католицькому університеті у Львові у межах науково-практична конференція "Золотий вересень 1939 року: визволення чи окупація?" відкрилася виставка "Західна Україна 1939-1941 роки". Виставку підготували співробітники Меморіального музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".
Директор музею Тарас Чолій повідомив ZAXID.NET: "Виставка приурочена до 70-річчя першої радянської окупації Галичини - 17 вересня". Вона розрахована на широкий загал, зокрема дітей, молодь. "Ми хочемо, щоб вона пройшла у всіх школах міста. Для цього будемо звертатися до управління освіти Львівської міської ради про дозвіл експонувати виставку у школах. Готуючи матеріали, ми намагалися уникати драстичних моментів. На банерах є зображення трупів, але ми старалися відійти від прямих малюнків, бо це б’є по психіці", - зазначив директор музею.
За його словами, у шкільних підручниках ця тема висвітлена дуже побіжно. "Дуже мало подається інформації про це. Це складна тема. досі тривають дискусії істориків, ідеології різних країн продовжують далі воювати з цього приводу. Коли учень читає кілька абзаців у підручнику, він може нічого й не зрозуміти, настільки побіжно це викладено. Ми хочемо викликати емоції, асоціації, щоб глядачі запам’ятали оце - "Золотий вересень", - сказав він.
Т.Чолій додав: "Ця виставка показує, що сталося у 1939 році, чим насправді було возз’єднання українських земель в один адміністративний утвір. Чим була для українців, поляків, євреїв радянська влада. Що доброго і що поганого вона принесла із собою. За неповних два роки окупації тут було знищено колосальну кількість людей. Було депортовано з українських етнічних земель близько 1 млн людей, тобто постраждав кожен десятий. Це і поляки, і євреї, і українці, всі люди, що не підпадали під рамки розуміння совєтського чєловєка. Ті, хто мав власні думки, хто був розумний, прогресивний, щось творив, мав бізнес, - усі були знищені. Практично вся культура, що існувала тут до 1939 року, пропала".
За словами Т.Чолія, учасники науково-практичної конференції позитивно оцінили роботу музею. "Перші відгуки від істориків позитивні. Такої виставки, принаймні у Галичині, ще ніхто не робив. - прокоментував він. - Насправді, це треба було робити ще щонайменше десять років тому. На жаль, ми в такій країні, що мусимо наздоганяти те, що наші сусіди уже зробили. Поляки, прибалти, Східна Європа роблять це, і це дає успішні плоди. Наприклад, музей варшавського повстання. Люди приїжджають зі села, три години проводять у музеї, і виходять з нього патріотами".