Українізувати суспільство й державу можна по-різному. Можна писати наукові статті і публікувати їх у збірниках, які прочитають лише такі самі науковці, як і автор. Можна нібито «боротися» за українську мову, використовуючи мовне питання для власного піару чи й антипіару. Можна вимагати перекладу фільму, книги чи сайту державною мовою або навчати української тих наших співгромадян, які її не знають.
Сьогодні, 9 листопада, у День української мови та писемності, ZAXID.NET з’ясовував, що роблять львів’яни для захисту й популяризації української мови.
Спільнота «И так поймут!»
Спільнота активістів діє з 2012 року. У лютому 2015 року вони зареєструвалися як громадська організація. Як пояснює лідер спільноти Роман Матис, офіційна реєстрація була потрібна для того, щоб писати офіційні листи та запити до органів влади від організації.
Своєрідне ядро ініціативи походить зі Львова, однак однодумців вони мають по всій Україні. Група «И так поймут!» на Facebook налічує 11,5 тис. учасників. Як зазначає Роман Матис, хтось з них більш активний і постійно відстоює права україномовних, хтось просто поділяє погляди. Найактивніше діють прихильники ініціативи у Львові, Одесі, Каховці, Слов’янську, Черкасах і Чернігові.
Активісти «И так поймут!» спеціалізуються на відстоюванні прав україномовних громадян отримувати інформацію державною мовою. Принципи дії спільноти доволі цікаві. Вони не виступають проти будь-якої з мов, а лише вимагають дотримання своїх конституційних прав – часом успішно, часом не дуже.
«Важливо було знайти таку ініціативу, від якої би люди не відверталися, таке рішення, яке би було сприйняте значною частиною суспільства. У багатьох борців за мовні права неправильне позиціонування – проти російської мови – мови окупанта. Месендж, на якому я будував активність спільноти – ми маємо право отримувати інформацію українською мовою в Україні. Ми не зачіпаємо інші мови, а відстоюємо права україномовних», – пояснює Матис.
Статистики своїх успіхів і поразок активісти не ведуть, однак зазначають, що найкраще піддається українізації бізнес. «Бізнес реагує на наші запити, бо боїться репутаційних і грошових втрат. Бізнес легко мотивувати: якщо ви нас не поважаєте, ми просто не витрачаємо на вас гроші», – каже Матис.
Активісти мають і невдалий, і успішний досвід спілкування з бізнесом. Так, вони вже кілька років намагаються змусити нідерландську компанію «Рhilips» перекласти їхній український сайт українською мовою.
«Мені дали електронну пошту особи, яка відповідальна за комунікацію в головному офісі «Рhilips». Спочатку я їй написав листа про те, що є така проблема: понад 100 років працює компанія в Україні, з 1991 року – безперервно. За довгий час можна було перекласти сайт, а вони просто поставили перенаправлення з українського сайту на російський. Вона направила лист до київського офісу. У київському офісі відповіли, що законів не порушують. Після цього 400 активістів написали кожен персонального листа тій пані в головному офісі. Не знаю, що вона писала київському офісу, але мені терміново зателефонував юрист компанії і сказав, що не проти перекласти сайт», – розповів Матис ZAXID.NET.
Сайт досі не переклали, але тепер періодично звітують перед активістами, який обсяг робіт з перекладу вже виконали.
Своєю перемогою активісти вважають українізацію сервісів «Приватбанку». Наразі у Facebook створена окрема група, у якій можна повідомити про помилки в перекладі сайту та сервісів банку. Днями «Приватбанк» зробив стартовою сторінкою українську версію.
Якщо домовитись з компанією не вдається, активісти «українізують» її через суд. Так, львів’янин Святослав Літинський змусив «Samsung», «Zanussi» та «Indesit» зробити україномовні написи на панелях керування пральних машинок, а в «Samsung» «українізував» ще й мікрохвильові пічки.
Перша панель керування мікрохвильової пічки українською мовою
Судяться активісти і з чиновниками. Літинський подав позов проти МВС за відмову надати йому автентичний переклад українською мовою двох промов Арсена Авакова, виголошених російською мовою. Львівський обласний адміністративний суд визнав протиправною відмову МВС у наданні українського перекладу виступу Авакова. Міністерство подало апеляцію на таке рішення суду. Апеляційне засідання мало відбутися сьогодні, 9 листопада – у День української писемності та мови. Однак кілька днів тому МВС несподівано відкликало апеляцію, погодившись перекладати виступи Авакова українською мовою.
Крім того, Літинський у судах виборов право мати паспорт, заповнений виключно українською мовою і у серпні таки його отримав.
Наразі учасники спільноти прагнуть домогтися проведення парламентських слухань стосовно стану української мови. Кінцевою метою активісти вважають ухвалення нового закону про мову. «У нас мав би бути закон про державну мову. У Польщі, наприклад, ніхто не забороняє використовувати мови нацменшин у спілкування, але державна мова, мова чиновників, війська тощо – одна», – наголошує Роман Матис.
Безкоштовні курси української мови
Із вересня 2014 року у Львові діють безкоштовні курси української мови для переселенців. Як розповіла ZAXID.NET координатор львівських курсів Марія Цимбалюк, наразі працюють дві групи. Нещодавно крім двох постійних викладачів – Марії Чубатої та Галини Синєокої – навчати переселенців української висловили бажання викладачі Львівського національного університету імені Івана Франка та «Львівської політехніки».
Переселенців у Львові безкоштовно навчають української
Зараз курси відвідують близько 30 переселенців. Усього ж за час їхньої роботи вдалося охопити понад 60 людей.
Точного числа випускників курсів організатори назвати не можуть, оскільки обліку слухачів не ведуть. «Ми не фіксуємо контактні дані людей, адже відвідування курсів вільне», – пояснює Марія Цимбалюк.
Крім переселенців, на курси ходили й кілька львів’ян з російськомовних родин.
Сам проект з безкоштовного навчання української мови походить не зі Львова. Перші курси стартували у 2013 році в Києві, однак тоді призупинили діяльність. Пізніше такі курси відбувалися на сході України.
У Львові проект став затребуваним з початком конфлікту на Донбасі і появою значної кількості переселенців. «Люди зі сходу приїхали до Львова, і їм були потрібні такі курси, аби покращити знання української мови», – пояснює Марія Цимбалюк.
Курси у Львові відбуваються двічі на тиждень. Одна група під керівництвом Марії Чубатої займається щосереди о 19:00 у Першій львівській медіатеці, друга, яку навчає Галина Синєока, – у неділю о 15:00 на вул. Сахарова, 42.
Аби відвідувати курси, попереднього запису не потрібно. «Ми помітили, що люди активніше приходять, коли нема обов’язкового запису і коли у них не питають прізвище, адресу електронної скриньки тощо», – зазначає Марія Цимбалюк.
Переселенцям також пропонують піти на «пробний» урок до кожної з викладачів і обрати групу, у якій вони навчатимуться в подальшому.
«Словотвір»
Сайт «Словотвір» у липні 2014 року створили львівські програмісти. «Словотвір» є на 100% некомерційним проектом і живитися виключно ентузіазмом людей, які над ним працюють. Тут немає реклами, ми не беремо спонсорських грошей і плануємо дотримуватись цих правил доти, доки зможемо підтримувати проект власними силами», – зазначають засновники на сайті проекту.
Ідея проекту полягає в тому, що будь-який користувач може пропонувати слова іншомовного походження та варіанти їхнього перекладу. Вибір найкращого українського відповідника того чи іншого слова також здійснюють небайдужі користувачі інтернету.
Перечитувати іноземні слова та пропозиції їхніх українських відповідників можна годинами. Наприклад, «дедлайн» пропонують перекласти як «реченець», «невстигайко» або «часоріз», а «селфі» – «самознимка», «самчик» і «себенька».
Утім наразі «Словотвір» жодного впливу на офіційний правопис не має. Поки що активісти лише шукають українські відповідники «чужизмам».
Модерує сайт львівський викладач-філолог Іван Ціхоцький.