Львівським викладачам та професорам пропонують взимку навчати студентів, а влітку – їхати на заробітки у Швецію та Норвегію. Роботодавці вже зараз формують окрему групу з викладацького та професорського складу, мовляв, на заробітки на ягодах є попит.
Організатори поїздок кажуть, що цього літа вже возили викладачів у Лапландію збирати морошку. Тепер охочих вирішили шукати ще взимку, аби до сезону встигнути оформити документи. «Хочемо сформувати окрему групу для викладачів, бо інтелегенція є інтелігенція. І має бути відповідний рівень», – наголосив чоловік-організатор.
«Ми поселяємо людей у котеджі. Потрібен власний автомобіль, адже доведеться шукати ягоди у лісах та болотах. Але за три тижні-місяць, не дуже напружуючись, можна заробити від тисячі до двох тисяч євро. Такі зарібки викладачам із зарплатою у півтори-дві тисячі гривень і не снилися», – запевняють працедавці.
Однак львівські підприємці, які вирощують ягоди на батьківщині, впевнені, що заробити по 300-400 грн на день можна і в Україні. Максим, який має ягідну ферму поблизу Львова, запевняє, що хороших збирачів завжди бракує, однак люди чомусь ладні їхати у чужу країну, ризикуючи залишитись ні з чим, аніж працювати в українських підприємців.
До того ж нерідко людей лише везуть у чужу країну, а далі вони про все мусять подбати самі. «Це мені нагадує золоту лихоманку. Так як на золотій лихоманці заробляли, продаючи лопати, так заробляють і люди, які туди відправляються. Зрештою, професори та викладачі там просто не витримають конкуренції. Адже робота дуже важка», – впевнений Максим.
Натомість голова профспілки працівників ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Качмар переконаний: викладач може заробити не лише фізичною працею. «Ми маємо читати лекції тут, десь старатися заробити на читаннях лекцій в іншому місці. Ми маємо заробляти на статтях, які публікують наші викладачі у Польщі чи інших країнах. І колеги, які хочуть, можуть заробити інтелектуально. В нас працівники працюють на двох, трьох, і навіть п`ятьох роботах. У 1990-х роках ми їздили торгувати у Польщу, Росію. Тепер ми з цього вже виросли», – впевнений він.
А голова профспілки працівників «Львівської політехніки» Володимир Гайдук розповів: їхні професори вже давно заробляють у Польщі, викладаючи в тамтешніх університетах. Це, як правило, доктори наук, професори, яких із задоволенням беруть туди на роботу. «Спокуситися на сезонні роботи можуть здебільшого молоді викладачі, однак таких заробітків ніхто не афішує», – зазначив голова профкому.