Львівський фотомитець спільно з сонцем створив виставку «Небо»

Роман Барабах використовує технологію світлини XIX століття

17:56, 29 січня 2018

Він поєднав графіку та фото ‒ і народилось «Небо». Львівський фотограф Роман Барабах сам малює негативи, як у плівковій світлині, а потім саме сонце довершує його задум. Чоловік використовує технологію, яку ще у XIX столітті винайшов британський вчений Джон Гершель.

Романа Барабаха часто побачиш з фотоапаратом в місті ‒ з десяток років хапає об’єктивом дух Львова. Ще робить світлини у стилі «ню». Однак жіноче тіло для нього, каже, сакральне. А ось вже рік часу сакральне ще й малює, використовуючи фототехнологію XIX століття.

«Користуюся технологією «ціанотипія» ‒ це є повністю фотопроцес того самого принципу, що й плівкова фотографія. Тобто є кліше, є негатив і відбиток», ‒ пояснив фотомитець, автор виставки «Небо» Роман Барабах.

Отож, як у світлині фотонегатив, Роман тушшю малює на склі кліше ‒ графічний малюнок. Окремо на папір наносить хімічну емульсію. Накладає кліше на папір і виставляє на сонце. Якщо день яскравий, світло за десять хвилин, зреагувавши з хімією, змінить забарвлення паперу на небесне. А затушовані місця залишаться контурами.

«Моя улюблена робота «Ходіння по воді», де Ісус йде за човном з апостолами, по озері. Тут несподіваний ракурс – зображення з глибин водних, наче з погляду риб. Пробую звичне показувати в особливий спосіб», ‒ розповів Роман Барабах.

Роботи Романа можна буде оглянути від вівторка, 30 січня, у галереї «ІконАрт». Це дебютна виставка. Графічний дизайнер за освітою експонував до цього хіба світлини – у 2014-му.

Теперішні сакральні роботи дещо наївні, як народна ікона. Однак в кожній ‒ приховані значення, які варто відчитати: «От, чому «Небо»? Бо сама ціанотипія – синя, нагадує небо. І ціанотипія народжується від неба. Так як і хрещена людина народжується з Духа Святого ‒ з неба. І воно мені так якось склалося в один пазл. І ще важливий момент нерукотворності!»

На експозиції: «Воскресіння Лазаря», «Спас Нерукотворний» – хустка Вероніки, а також «Руки зі стигматами». Всього ‒ 13 робіт.