Гурт «Один в каное» зі Львова завершив великий тур презентації свого першого альбому понад двадцятьма містами України.
Вони виїхали на гастролі ще в січні. Спершу був Київ. І вже там пройшли випробування. Адже шість років свого існування музиканти самотужки вирішують всі організаційні питання і навіть за кермо поміж концертами в різних містах сідають самі.
«Клопоти з'явилися, коли ми забрали наші диски з заводу і футболки з фабрики. І це все намагалися вмістити в машину, а там вже і так все було забите інструментами… То там наче «тетріс» склався... Але згодом ми навчились це гарно складати, половину речей відправили до Львова поштою», – поділився спогадами гітарист гурту «Один в каное» Устим Похмурський.
У їхній скарбничці – зо три десятки пісень. Слова на них пише вокалістка Ірина Швайдак. З ними й об’їздили всі обласні центри, крім окупованих.
«Найбільше, напевно, з усіх концертів ми переживаємо перед львівським, тому що для нас найбільш хвилююче і загадково, як сприйматимуть нас вдома, а не в інших містах. Я не знаю, з чим це пов’язано, бо наче вдома мало б бути спокійніше… Може, психологи сказали б. Але це хвилювання присутнє», – розповіла вокалістка та автор пісень гурту «Один в каное» Ірина Швайдак.
Деякі твори таки не виконували в час гастролей.
«Ну, "Дощі" до зими не дуже пасують, тому не грали в жодному місті. Є в нас пісня на слова Богдана Лепкого "Чуєш брате мій", її теж не грали», – уточнив Устим Похмурський.
Допоки мандрували, змінився і звичний склад гурту: з тріо випала перкусіоністка Оленка Давиденко. Її замінив Ігор Дзіковський. Та «каное» і далі плавно пливе по життю. Не даремно ж Ірина колись так назвала гурт, обравши поміж індіанських імен – крик сови, самотнє око чи один в каное – власне, останнє.
Наступний концерт гурту у Львові вже 4 квітня в театрі імені Марії Заньковецької.