Гелігонки, цітера, дуда та козобас – це все музичні інструменти, які має у своїй колекції Любомир Кушлик. Ось уже тридцять років етномузикознавець збирає їх в експедиціях Україною, чи купує на ринках. Втім зараз хоче впорядкувати усі експонати і скласти електронний каталог.
Усього добірка налічує понад тисячу експонатів. Збирати автентичні музичні інструменти чоловік почав тридцять років тому. Особливо цінна для пана Любомира кукурудзяна скрипочка. Знайшов її в музеї Переяслав-Хмельницького. Це найдешевший інструмент, але грає допоки сире стебло.
«Це підрізається 3-4 коліно знизу, робляться такі дві струни і дві струни на смичку і так от грається, але грає вона буквально тиждень», – розповів етномузикознавець Любомир Кушлик.
Також у колекції є не один десяток сопілок, а ще дримби та ліри. А пан Любомир показує, як можна заграти на горщику. Музикознавець розповідає: колись в народі за інструменти були побутові речі. Наприклад, магільниця, яку використовували для прасування речей чи звичайна коса. Грали і на гребені, яким могли збирати ягоди.
Найбільше у колекції інструментів із Львівщини, є трохи бойківських, волинських, подільських та буковинських. Купує їх колекціонер у майстрів, в магазинах чи на ринках. Аби зберегти усе надбання хоче впорядкувати експонати.
«Це моя біда. Я не маю каталогу моїх інструментів тому що збирав, збирав, збирав, а часу треба пофотографувати», – пояснює етномузикознавець Любомир Кушлик.
Музикознавець шукає охочих, хто б міг допомогти навести лад із колекцією. А ще мріє про просторе приміщення для усіх своїх інструментів, щоб облаштувати музей.